Геннадій Афанасьєв у Торонто: “я всіх закликаю – пишіть листи політв’язням, це легко і це працює”

Геннадій Афанасьєв та Віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе (в центрі) під час відвідин канадського Парламенту. Укрінформ

Новий Шлях.

Продовження розмови з Геннадієм Афанасьєвим з попереднього числа

Новий Шлях: Чим Ви займаєтесь з моменту Вашого звільнення з російської в’язниці?

Геннадій Афанасьєв: Я є спеціальним представником Міністра закордонних справ України з питань визволення політв’язнів. Але здебільшого я – волонтер. В різних країнах я розповідаю про цю проблему, зараз працюю над створенням карти правопорушень в Криму.

Новий Шлях: Скільки у вас зараз на обліку політв’язнів?

Геннадій Афанасьєв: Донедавна було 42. Наприклад, у справа “кримських диверсантів”, яких затримали в серпні, росіяни казали, що їх дев’ять, а презентували лише трьох. Ми не знали чи існує ще шість, і от зараз ми випадково знайшли ще двох. Ми їх ідентифікували, але ми не знаємо, де вони є і чи живі вони. Отже тепер загальна кількість вже 44, за два останніх місяці додалося 20. З них близько 30 є кримчанами. В мене підготовлена інформація про близько 200 випадків порушення прав людини в Криму і це лише те, що ми змогли знайти, не маючи в Криму правозахисників чи міжнародних місій. Багато таких країн, де людей катують, аби отримати покази. Але Росія це єдина країна, яка викрадає громадян інших країн – Литви, Естонії, України – і катує їх заради власної пропаганди. От на мені зараз футболка зі Станіславом Клихом, який зійшов з розуму, коли його катували в Чечні. Його затримали в Росії. Багато говорять, щоби люди не їхали в Росію, але в нього була ситуація – його дівчина написала, “я вагітна, терміново приїжджай, я не знаю що робити”. Він їде до своєї дівчини, а його зустрічає не дівчина а ФСБ. Його везуть на Кавказ, на якому він не був, півроку ніхто не знає, де він знаходиться, його весь час катують, дають психотропні препарати. Зрештою його знаходять, коли він уже все підписав. Він зійшов з розуму, на суді відмовився від адвокатів, вимагав собі в захист російських співаків. Це жахливо. Ми намагаємося розповідати про це, закликаємо посилювати санкції проти Росії.

Новий Шлях: Чи Ви зустрічались з цього приводу з кимось у Канаді?

Геннадій Афанасьєв: В Канаді у мене були зустрічі в Парламенті, я закликав про введення індивідуальних санкцій по типу закону про Магнітського. Росія дуже страждає від економічних санкцій. Я на власні очі бачив, колись сидів у в’язниці, як зростали ціни, як звільняли працівників з охорони. Але ті люди, які займаються цим жахом, мають велику гроші від Росії тому, що це кати. І вони все це роблять тому, що відчувають повну безнаказаність. Але їх діти і родини живуть в Європі, в Канаді, в Америці, бо жити в Росії неможливо. І якщо би були індивідуальні санкції проти людей, які займаються порушеннями прав людини, можливо інші боялися б це робити, щоб їм дітям не було заборонено в’їжджати кудись, щоб їх гроші не вилучалися в інших країнах. Я кажу не тільки про Росію, це треба робити проти всіх країн, які порушують права людини. Якщо права людини порушуються, це шлях до тиранії, до моделі сучасної Росії. І Канада зараз може, якщо введе ті санкції, стати прикладом для того, як треба боротися за демократію в цілому світі.

Новий Шлях: Які у Вас враження від зустрічей з канадськими депутатами? Чи вони насправді планують прийняти такий закон?

Геннадій Афанасьєв: Знаєте, я зустрічався з багатьма депутатами в різних країнах і євродепутатами. Їх розповідаєш, вони слухають тебе і кажуть “ну добре”, і на тому закінчується. Вони говорять, “так, це жахливо”, і нічого не відбувається. Я сподіваюсь, що в Канаді, яка дієво підтримує Україну, розроблять такий закон про санкції, тому що тут бачать загрозу і небезпеку від Росії.

Новий Шлях: Надію Савченко звільнили в той самий час, що і Вас. Вона теж займається питаннями українських політв’язнів в Восії. Ви співпрацюєте з нею в цьому?

Геннадій Афанасьєв: Ні. Я просто не дуже розумію, що має на увазі Надія Савченко коли каже ті чи інші речі. І через те, що я до кінця не розумію, я їх не підтримую. Тому я з нею не співпрацюю.

Новий Шлях: Чи в ув’язненні Ви відчували підтримку з боку України і світу?

Геннадій Афанасьєв: Півтора року я взагалі підтримки ніякої не бачив ні від кого. А потім, коли відмовився від показів, з’явилася адвокат. Але я отримував листи, може місяців 4-5, поки мені не заборони їх передавати. Багато листів приходило з Канади, я навіть писав відповіді до Канади. Листи це було дуже потужно, це неймовірно. Буває сидиш собі в камері-одиночці, і в тебе там нічого взагалі нема, є тільки психічний тиск на тебе. Двічі на тиждень приходив листоноша в певний час, і я жив до вівторка, з вівторка до четверга, з четверга до вівторка, чекаючи, коли прийде листоноша. Нікому там не пишуть, а політичним українцям там пишуть. Пишуть українці з усього світу, небайдужі люди. І це головне, це найбільш за все підтримує. Написати листа дуже легко, є багато сайтів, наприклад letmypeoplego.org.ua – там є всі адреси політв’язнів. Це зробити дуже легко і від цього їм стане легше, вони вистоять, вони будуть знати, що вони не самі. Люди, які пишуть політв’язням – вони роблять гарну справу. Це ніби-то гроші бідному дати і відчувати, що ти не така погана людина. І це крок за межу комфорту, це початок вільного життя, а не просто існування від роботи до дому. Тому я всіх закликаю – пишіть листи політв’язням, це легко і це працює.

Новий Шлях: Які у вас прогнози з приводу звільнення політв’язнів? Який настрій на майбутнє?

Геннадій Афанасьєв: Поведінка Росії погіршується, і буде ще гірше, поки там буде такий режим і поки люди будуть вірити всьому, що він каже. Якщо люди готові жити з туалетами на вулиці, але при цьому мріють захопити Фінляндію чи якісь інші країни, нічого не зміниться. А ми тиснемо на звіра, ми його женемо і чим більше він буде відчувати на собі цей тиск, тим більше шансів, що він віддасть якихось політв’язнів, задихаючись і благаючи про ковток повітря. Я на це роблю ставку. Я не вірю в якусь доброту Росії. Як бачимо, останнім часом Путін відмовився виконувати римські статути, відмовився від європейського суду. Вони навіть почали вигадувати якісь власні права людини. Це країна фашистська і треба з нею поводитись, як з фашистською країною. Наш Президент і влада роблять багато для політв’язнів, але не вони утримують їх у Росії. А в Росії нема волі для звільнення українських політв’язнів. Тому ніколи ми з ними не будемо браттями, ні по батьківщині, ні по матері.