COVID-19: Дезінформація та дискримінація

Автор: Кевін Головак, перекладач: Оксана Перець.

COVID-19 є загрозою для здоров’я всіх нас. Він вплинув на повсякденне життя у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, пандемія погіршується “інфодемією”. Інфодемія – це надлишок інформації, що ускладнює суспільству боротьбу з пандемією.1 COVID-19 – це перша глобальна криза охорони здоров’я, яка глибоко пов’язана з інформацією та технологіями. Інтернет, соціальні медіа та новини значною мірою формують наше розуміння COVID-19. На жаль, ці платформи містять багато поганої інформації та брехні про вірус. Тому інфодемія небезпечна для населення. Вона призводить до вищого рівня заражень і смертності, та бентежить людей. Інфодемія також підживлює конфлікти та дискримінацію. Кожен має зіграти свою роль у боротьбі з інфодемією.

Наразі ми можемо знайти три типи інформації про COVID-19: дезінформація, недостовірна інформація та правдива інформація. Дезінформація – це інформація, яка є навмисно неправдивою. Вона існує, щоб завдати шкоди людям, громадам чи суспільствам.2 Дезінформація зазвичай стає більш поширеною під час великих подій, таких як вибори, війни або надзвичайні ситуації у галузі охорони здоров’я, такі як COVID-19. Недостовірна інформація – це також неправдива інформація, але вона не створюється з метою заподіяння шкоди людям. Ми часто ділимося недостовірною інформацією, бо вважаємо, що це правда, але вона може бути настільки ж небезпечною, як і дезінформація. Недостовірна інформація включає твердження про те, що молоді люди не можуть заразитися вірусом, або що маски, соціальне дистанціювання та миття рук не ефективні проти COVID-19. Правдива інформація надходить із надійних джерел, таких як експерти з питань охорони здоров’я, науковці, надійні медіа-організації та відповідальні журналісти. Всесвітня організація охорони здоров’я, служба охорони здоров’я Альберти та уряд Канади надають правдиву інформацію про COVID-19. Правдива інформація існує, щоб допомогти громадськості. Пошук і обмін правдивою інформацією допомагає нам берегти себе.

Як працює дезінформація?

Дезінформацію створюють теоретики всесвітньої змови, шахраї, організовані злочинні групи, терористичні групи, групи особливих інтересів, релігійні організації та навіть уряди. Це може бути надзвичайно небезпечним та руйнівним. Дезінформація шкодить. Часто вона задумана, щоб вкрасти наші гроші або зашкодити здоров’ю. Це також шкодить суспільству вцілому, призводячи до конфліктів та недовіри. Наприклад, твердження про те, що вірус був виготовлений в лабораторії в Китаї або спричинений людьми, які їдять суп з кажанів, призвело до широкої дискримінації азіатських канадців.

Дезінформація стосується того, що люди вважають, що вірус не небезпечний. На початку пандемії було багато заяв про те, що COVID-19 є настільки ж небезпечним як і грип,3 але з тих пір COVID-19 забрав 2,5 мільйона життів. Дезінформація також причетна до повідомлень, що засоби для побутового очищення,4 перекис водню5 та різноманітна побутова їжа можуть вилікувати COVID-19. Дезінформація іноді породжує недовіру – наприклад, повідомляючи нам, що посадові особи ВООЗ, науковці та медичні працівники навмисно приховують інформацію. Часто з допомогою дезінформації обманюють, бо хочуть щось нам продати. “Дивовижні ліки”, набори для випробувань та підроблені набори вакцин часом супроводжуються дезінформацією. Останнім часом ми чуємо, що вакцини проти COVID-19 не підтримуються наукою, або що вони можуть спричинити проблеми зі здоров’ям або змінити вашу ДНК.

Зазвичай ми не шукаємо дезінформацію навмисно. Багато дезінформації покладається на вже існуючі страхи щодо вірусу, помилкові уявлення про науку чи расово-етнічні стереотипи. Подібним чином вона часто змішується з правдивою інформацією, що робить її більш правдоподібною.6 Багато дезінформації створюється також за допомогою кмітливих методів, що ускладнюють її виявлення. Наприклад, шахрай може легко підробити веб-сайти або публікації в соціальних мережах,7 навіть красти логотипи та зображення з реальних джерел новин. Дезінформація іноді використовує цитати та інтерв’ю з фальшивими “експертами”, які поширюють брехню та змови. Зрештою, дезінформація часто представляє відео та зображення в оманливий спосіб. Іноді відео та зображення змінені, а іноді вони просто вириваються з контексту. Наприклад, у грудні 2020 року в популярній публікації в соціальних мережах було показано трьох людей з м’язовими проблемами на обличчі. У повідомленні йшлося, що проблему спричинила вакцина проти COVID-19. Однак фотографії були в Інтернеті з 2000 року, задовго до COVID-19.8

Як ми можемо виявити неправдиву інформацію в Інтернеті?

Один із способів – розглянути джерело. Запитайте себе: звідки взялася ця інформація? Чи можна простежити її до першоджерела? Чи надійне це початкове джерело? Якщо ви виявите веб-сайт, який здається підозрілим, подивіться, чи є на веб-сайті сторінка „Про нас”, де ви можете дізнатись про особу чи організацію, яка його створила. Якщо ви знайшли інформацію в соціальних мережах, зверніть увагу на те, хто нею поділився. Чи надійний цей обліковий запис чи він відомий поширенням поганої інформації?
Слід звернути увагу на заголовки. Часто дезінформація подається під суперечливими або перебільшеними заголовками, щоб привернути вашу увагу. У таких випадках, проігноруйте статтю або уважно прочитайте її, перш ніж ділитися нею. Крім того, звертайте увагу на приманку (клікбейт). Клікбейт – будь-що, що застосовує оману, таємниці або перебільшення, щоб змусити вас натиснути на посилання. Деяку приманку легко виявити, оскільки вона використовує заголовки на кшталт “Ви ніколи не повірите, що буде далі”. Клікбейт часто використовується для пропаганди “чудодійних засобів”. URL-адреси та доменні імена також можуть допомогти нам визначити, чи щось відповідає дійсності. Веб-сайти, що закінчуються на .com або .org, не завжди можуть містити надійну інформацію, а веб-сайти з менш поширеними доменними іменами (.net, .info, .biz), як правило, нерегульовані та не заслуговують на довіру.

Ми також повинні розглянути види аргументів, які використовує джерело. Якщо стаття висловлює гучні заяви, але не містить доказів або посилання на джерело, що надає докази, це може бути дезінформацією. Докази, що базуються на дослідженнях та даних, кращі за докази, що базуються на “думці експертів” або особистому досвіді. Якщо ви не впевнені, чи щось відповідає дійсності або ні, радимо перевірити інші джерела інформації. Якщо інформація ґрунтовна, її часто висвітлюють інші платформи з різних точок зору.

Зрештою, ігноруйте інформацію, яка поширює дискримінаційні або расистські ідеї. Якщо джерело містить расистську мову або опирається на стереотипи та цапа відбувайла, це дезінформація. Жоден авторитетний журналіст чи експерт навмисно не поширював би дискримінацію.

Що ще робиться для боротьби з інфодемією?

Інфодемія настільки серйозна, що уряди, технологічні компанії, засоби масової інформації, дослідники, журналісти та багато інших об’єдналися для боротьби з нею. Один із способів боротьби з інфодемією – це організації, що займаються перевіркою фактів. AFP Fact Check та Les décrypteurs (французькою) – дві організації перевірки фактів у Канаді. Уряди та дослідники також вивчають дезінформаційні кампанії, що представляють собою масштабні зусилля для поширення дезінформації серед населення. За даними Організації Об’єднаних Націй, багато дезінформаційних кампаній проводяться від правих екстремістів, терористичних груп та зловмисних урядів.9 Ці групи використовують дезінформацію для пропаганди своїх жорстоких поглядів. Вони використовують COVID-19 для заохочення расизму та антидемократичних ідей.10
Платформи соціальних медіа також намагаються запобігти дезінформації. Більшість платформ приведуть вас до авторитетних джерел охорони здоров’я, якщо ви будете шукати інформацію, пов’язану з COVID-19.11 Google і Twitter заборонили рекламу, в якій згадується COVID-19, якщо ця реклама не оплачена урядом (Google згодом цю заборону скасував).12 Більшість платформ блокують рекламу фальшивого лікування та тестових наборів.13 Деякі платформи, такі як Twitter, забороняють контент, який звинувачує певні групи в пандемії або видає себе за державних чи медичних службовців.14 YouTube намагається забезпечити, щоб усі відео, пов’язані з COVID-19, були етичними та перевіреними фактами. Facebook, Twitter, Instagram та YouTube наносять на контент “мітки попередження”, якщо вони вважають, що в них міститься дезінформація. WhatsApp створили Оповіщення про здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, безкоштовну послугу, яка дозволяє користувачам надсилати текстові повідомлення до ВООЗ для отримання інформації про COVID-19.15 Деякі платформи обмежують кількість інформації, яку можна поширювати. Наприклад, WhatsApp припиняє розповсюдження інформації більше п’яти разів у великих групах. Більшість платформ також дозволяють користувачам повідомляти про дезінформацію, коли вони її бачать.

COVID-19 та інфодемія призводять до дискримінації

COVID-19 посилив дискримінацію у всьому світі. Значна частина цієї дискримінації підживлюється дезінформацією про те, звідки вірус походить, як він поширюється та хто за це відповідає. Здебільшого дискримінація, пов’язана з COVID-19, спрямована на расові меншини, релігійні меншини та іммігрантів. Деякі люди використовують слово “коронарасизм”, щоб описати збільшення расової дискримінації, спричиненої COVID-19. Люди східно-азіатського походження сильно постраждали від коронарасизму. 16 Сюди входять азіатські канадці та особливо китайські канадці. Одне з опитувань показало, що приблизно половина китайських канадців зазнавала переслідувань з початку пандемії.17 Інші групи, які зазнають дискримінації через COVID-19, включають темношкірих,18 мусульман,19 євреїв,20 корінних жителів21 та біженців.22
Дискримінація означає несправедливе ставлення до інших людей через їх расу, колір шкіри, вік, сексуальну орієнтацію чи інші характеристики. Деякі групи називають “маргіналізованими”, якщо вони мають характеристику, яка часто є об’єктом дискримінації. До маргіналізованих груп належать расові меншини, іммігранти та новоприбульці, релігійні меншини, корінне населення, ЛГБТ-спільнота, люди з обмеженими можливостями та жінки. Актами дискримінації є словесне зловживання, фізичне насильство та блокування доступу когось до послуги. Поширений тип дискримінації називається “переслідуванням”. Переслідування може включати образи, погрози, знущання або небажані дотики.

Дискримінація часто пов’язана із системними явищами. Іноді дискримінація вбудовується в інститути та закони суспільства. Це інколи називають “системною дискримінацією”. Системна дискримінація стосується того, як маргіналізовані групи ставлять у невигідне становище такі установи, як лікарні, системи освіти, правоохоронні органи тощо. COVID-19 може бути пов’язаний із системною дискримінацією, оскільки деякі групи набагато більш вразливі до вірусу та економічних наслідків пандемії.23 COVID-19 призводить до стигматизації маргіналізованих груп, а також персоналу лікарні, який часто походить із маргіналізованих груп. Маргіналізовані групи також частіше стикаються з бар’єрами в галузі охорони здоров’я, мають стан здоров’я, що підвищує ризик розвитку COVID-19, і мають повсякденну рутину (робота, дорога на роботу, інші справи), яка частіше піддає їх ризику COVID-19. Зрештою, маргіналізовані групи частіше зазнають дискримінації з боку персоналу лікарні.24

Ми можемо зробити певні практичні кроки для боротьби з дискримінацією
Кожен може зробити кроки для боротьби з дискримінацією, пов’язаною з COVID-19:

  • реагувати на дискримінаційні висловлювання або дії, якщо ви можете зробити це безпечно;
  • підтримувати підприємства, пов’язані з маргіналізованими групами;
  • уникати використання мови, яка може створити клеймо навколо маргіналізованих груп (наприклад, говоріть „COVID-19“ замість „вірус Китаю“);
  • дізнатися більше про системну дискримінацію маргіналізованих расових груп, корінного населення та ЛГБТ-спільнот у Канаді;
  • ділитися контентом, який підтверджує зв’язок між COVID-19 та системною дискримінацією;
  • підтримувати зусилля уряду щодо створення стратегічної політики щодо системної дискримінації.

У Канаді ми також маємо закони про права людини, які захищають нас від актів дискримінації. Ми можемо подати скаргу про порушення прав людини, якщо зазнаємо дискримінації. Ось кілька прикладів ситуацій, коли ви можете подати скаргу щодо порушення прав людини:

  • компанія відмовляється надати вам товари чи послуги через вашу расу;
  • урядова установа переслідує вас через ваше національне походження;
  • у вашого роботодавця є політика, яка ставить вас у невигідне становище, бо ви жінка;
  • орендодавець відмовляється здавати вам житло в оренду, бо ви перебуваєте в одностатевих стосунках;
  • ваш роботодавець відмовляється надати вам прийнятні умови праці для обмежених можливостей;
  • співробітник неодноразово торкається вас або говорить речі, від яких вам стає некомфортно.

Ви можете подати скаргу до Канадської комісії з прав людини, якщо дискримінація включає одну з характеристик або “захищених підстав”, встановлених Канадським законом про права людини, і якщо дискримінація стосується федерального уряду або організації, регульованої федеральним урядом. В Альберті ви можете подати скаргу до Комісії з прав людини Альберти, якщо дискримінація стосується однієї із захищених підстав, встановлених Законом про права Альберти, а дискримінація стосується уряду провінцій або муніципалітету, послуг, що отримуються цими урядами, або організаціями, що регулюються цими урядами. Ви також можете подати скаргу до Комісії з прав людини Альберти, якщо дискримінація стосується приватної особи або бізнесу (наприклад, роздрібна торгівля, підприємства, орендодавці).

Для отримання додаткової інформації про дезінформацію та дискримінацію, пов’язану з COVID-19, прочитайте буклет “COVID-19: Дезінформація та дискримінація”, який можна отримати безкоштовно на веб-сайті www.ucca.ca. Цей проект фінансується Канадською Спадщиною.

Джерела

  1. World Health Organization, “Managing the COVID-19 infodemic: Promoting healthy behaviours and mitigating the harm from misinformation and disinformation,” last modified 23 September, 2020, https://www.who.int/news/item/23-09-2020-managing-the-covid-19-infodemic-promoting-healthy-behaviours-and-mitigating-the-harm-from-misinformation-and-disinformation#:~:text=An%20infodemic%20is%20an%20overabundance,will%20continue%20to%20thrive
  2. Michael Hameleers et al., “Feeling ‘disinformed’ lowers compliance with COVID-19 guidelines: Evidence from the US, UK, Netherlands, and Germany,” accessed 12 February, 2021, https://misinforeview.hks.harvard.edu/article/feeling-disinformed-lowers-compliance-with-covid-19-guidelines-evidence-from-the-us-uk-netherlands-and-germany/
  3. “No, COVID-19 Is Not the Flu,” accessed 12 February, 2021, https://www.jhsph.edu/covid-19/articles/no-covid-19-is-not-the-flu.html
  4. “Coronavirus: Health myths you should ignore,” accessed 12 February, 2021, https://www.bbc.com/news/av/51952535
  5. Daniel Funke and PolitiFact, “Don’t fall for that video. Hydroxychloroquine is not a COVID-19 cure.,” accessed 12 February, 2021, https://www.poynter.org/fact-checking/2020/dont-fall-for-that-video-hydroxychloroquine-is-not-a-covid-19-cure/
  6. Center for Information Technology and Society at UC Santa Barbara, “Where Does Fake News Come From?,” accessed 12 February, 2021, https://www.cits.ucsb.edu/fake-news/where
  7. Cale Guthrie Weissman, “Watch out for this fake news website masquerading as The New York Times,” accessed 12 February, 2021, https://www.businessinsider.com/nytimescomco-posts-fake-news-articles-pretending-to-be-the-new-york-times-2015-6
  8. AFP, “Old Photos Shared As COVID-19 Vaccine Volunteers Developing Paralysis,” accessed 12 February, 2021, https://www.boomlive.in/world/pfizer-biontech-covid-19-vaccine-bells-palsy-11220
  9. United Nations Interregional Crime and Justice Research Institute, “Stop the Virus of Disinformation: the risk of malicious use of social media during COVID-19 and the technology options to fight it,” accessed 12 February, 2021, http://www.unicri.it/sites/default/files/2020-11/SM%20misuse.pdf
  10. Ibid.
  11. Ibid.
  12. Julie Posetti and Kalina Bontcheva, “Disinfodemic: Deciphering COVID-19 disinformation,” accessed 13 February, 2021, https://en.unesco.org/sites/default/files/disinfodemic_deciphering_covid19_disinformation.pdf
  13. Ibid.
  14. Ibid.
  15. WhatsApp, “The World Health Organization launches WHO Health Alert on WhatsApp,” accessed 13 February, 2021, https://www.whatsapp.com/coronavirus/who/?lang=en
  16. Isaac Yeboah Addo, “Double pandemic: racial discrimination amid coronavirus disease 2019,” Social Science & Humanities Open, vol. 2, issue 1 (2020), https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590291120300632
  17. Brooklyn Neustaeter, “‘Raise your voice’: Campaign targets anti-Asian racism heightened amid COVID-19 in Canada,” accessed 13 February, 2021, https://www.ctvnews.ca/health/coronavirus/raise-your-voice-campaign-targets-anti-asian-racism-heightened-amid-covid-19-in-canada-1.5283974
  18. Ibid.
  19. Khaled Al-Qazzaz, “Islamophobia is on the rise during COVID-19,” accessed 13 February, 2021, https://policyoptions.irpp.org/magazines/october-2020/islamophobia-is-on-the-rise-during-covid-19/
  20. Bethany Dawson, “Covid fuels highest rate of online antisemitism ever recorded, says charity,” accessed 13 February, 2021, 2020, https://www.independent.co.uk/news/uk/crime/covid-antisemitism-jewish-hate-crime-b1766987.html
  21. United Nations, “COVID-19 and Indigenous peoples,” accessed 13 February, 2021, https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/covid-19.html
  22. Kemal Kirişci and M. Murat Erdoğan, “Turkey and COVID-19: Don’t forget refugees,” accessed 13 February, 2021, https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/04/20/turkey-and-covid-19-dont-forget-refugees/
  23. Andrea Huncar, “Black Canadians hit hard by COVID-19, new national study shows,” accessed 12 February, 2021, https://www.cbc.ca/news/canada/edmonton/black-canadians-covid-19-study-1.5708530
  24. Sejla Rizvic, “Racism in Canada’s health-care system was a risk to BIPOC Canadians before COVID-19,” accessed 12 February, 2021, https://www.inclusion.ca/article/racism-in-canadas-health-care-system-was-a-risk-to-bipoc-canadians-before-covid-19/