Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

До дня народження Валерія Гнатенка (закінчення)

May 8, 2017 | Featured, Arts & Culture

Павло Лопата для Нового Шляху, Торонто.

Продовження з попереднього числа

До числа портретів художника, виконаних у 70-х роках, різноманітних стилістично, належать: “Портрет Люди Дашкевич”, “Портрет батька”, “Портрет Алли” (сестри Валерія), “Портрет Ігоря” та інші. Лінійною виразністю силуету і стилізацією рисунку завершені роботи, подібні до своїх портретів, у котрих виступають фігури людських постатей. Компоновані вони передусім у фронтальних позах, легких до сприйняття глядача. До цієї категорії слід навести такі твори маляра: “Чоловік з квіткою”, “Жінка в червоному” та “Жінка із свічкою”.

У творчому доробку Валерія Гнатенка пейзажні твори займають передове місце. Вони наповнені винятковими кольорами, сміливими та енергійними мазками, що свідчать про душевний неспокій довголітньої хворої людини, а також про непевні часи тоталітарної системи, яка довгі роки непокоїла Валерія та його дружину. Подружжя понад десять років домагалося виїзду за межі України – до США, або до країни кленового листка, щоб нарешті там встановити правильний діагноз хвороби, що появилася в нього під час військової служби. Поїхати туди не дозволяли. Попри всі негаразди, Валерій старанно і наполегливо працював, використовуючи різні техніки як у живописі, так і в графіці. Створював картини, інші від “соцреалістів” та партійної тематики. Він творив краєвиди не для того, щоб комусь вони подобалися, а радше для впертого бажання жити і своєю емоцією відтворювати природу з її багатством кольорів та малярських форм, що були в традиції, скажімо, у колишній Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ) – товаристві, заснованому у Львові 1931 року, і зліквідованому радянською владою 1939-го. Шукаючи для себе “стильовий простір”, Валерій, із своїм глибоко особистим мистецьким темпераментом, виїжджав з міста Лева, і малював на пленері, на повітрі з природним освітленням натури. Малював не для ринку, а для ідеї, для якої своїми думками творив енергійними рухами пензля, динамізмом, інколи загальноемоційним експресіонізмом. Для цього прикладу можна навести кілька назв таких, як “Село Дора” (1977), “Басарабські солонці” (1981), “Чорні дахи” (1981), “98-ий двір” (1982), “Ворохта” (1982), “Подвір’я. Село Пістинь” (1984), “Цвинтар в Пістині” (1984), “Ранок. Село Либохора” (1984), “Вечір в Либохорі” (1984) та кілька інших картин, сукупність яких мають назву “Пейзажі Либохори”. Цікаві пейзажі майстра тим, що вони зовсім індивідуальні методом творчості, до яких вкладав “живі душі”. В одній з них зображено низько похилену жінку над медницею, в якій пере білизну, а в іншій, крім велосипеду під парканом, бачимо самотню дівчину в червоній сукенці, що стоїть із зложеними руками перед дерев’яною хатою з номером 98.

На початку 70-их років львівське графічне мистецтво здобуло величезного значення. Багато його представників зверталося тоді до української літературної класики, а також до поезії, співзвучній сучасності. До традиційної графічної техніки, що так успішно процвітала у Львові, долучився і Валерій Гнатенко. Тушшю і пером створені ним такі роботи: “Жінка”, “Цирк”, “Спокій”, “Акт”, “Паяц”, “Натурниця”, а також кілька ілюстрацій до роману Павла Наніїва “Тричі продана”. Малярська творчість Гнатенка була наповнена “Натюрмортами яворівськими мотивами” та “Натюрмортами у червоній гамі І і ІІ”. Художник не належав до славних малаярів світу, бо не мав жодної виставки за життя, хоч намалював біля 300 робіт, не закінчивши навчання в інституті. Був мистцем з Божої волі, абсолютно безкомпромісним, не подаючи руки тим, хто не вартував побачення з ним.

3 травня 1987 року львівська горстка друзів прощалася з майстром, який помер 30 квітня, залишивши по собі миттєвий проміжок часу, наповнений неповторним власним змаганням для збагачення українського образотворчого мистецтва. У першу річницю смерті художника у Львівському музеї українського мистецтва у квітні-травні відбулася посмертна виставка творів Валерія Гнатенка. У березні 1988 року Стефанія Гнатенко приїхала до Америки із 17-літнім сином. Привезла з собою картини чоловіка, якими збагатила виставку, відкриття якої відбулося 17 лютого 1990 року в Українському Музеї в Ню-Йорку.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.