Софія Совчук, Учениця 8 класу, Українська недільна школа
м. Уппсала, Швеція.
Кожна нація має постійні величини, що визначають її самодостатність і неповторний профіль у багатоликому світовому співтоваристві. Серед множин інших цю роль і місію в Україні доля поклала на Тараса Шевченка. Він належить до тих найяскравіших постатей вітчизняної культури, які викликають подив і шану розмаїттям таланту. Він увійшов у храм літератури і ніжним ліриком, і сміливим бунтівником, і витонченим літературним майстром.
Певно, що Шевченко стоїть неподільно з долею України, її майбутнім, її становищем у світі. У його особі наша нація здобула геніального творця світового значення. І зараз, як і 200 років тому, іде планетою світоч правди, добра, непримиренності, боротьби і світлого праведного вогню Шевченка, що є дороговказом у світі для української нації.
Кожного року відзначається той день, що для українців та їх діаспор по світу є святим – народження великого сина України. Недарма Шевченко був достеменним європейцем. Зокрема, у Швеції постійно віддають шану цьому високому, але такому близькому до людей поету.
Мені випав шанс відвідати таке свято. У Стокгольмі 11 березня в Українській Недільній школі відбувся день, присвячений людині, без якої українець не українець. На цьому заході відчувалося, мов поряд був Шевченкоі з дітьми, і з дорослими, що прийшли його шанувати. Дітей, батьків, учителів об’єднував світлий дух шевченкових віршів. Вірші декламувалися як дорослими, так і маленькими дочками та синами. З дитячих уст переказувалися вірші Кобзаря. Адже кожен для себе може почерпнути щось із його творчості, бо ж близька вона будь-якій людині по духу.
Особливу увагу приділили вічним, полум’яним словам, що ними говорить вітер, тим, які через час, віки, минаючи забуття, докликаються до сучасників – «Як умру, то поховайте…» «Заповіт» декламувався різними мовами: англійською, німецькою, іспанською, польською, норвезькою, фламанською, китайською, швецькою, івритом. Я була до глибини душі вражена, наскільки шанують, знають і пам’ятають великого нашого Батька української мови.
Усі глядачі захоплено, не переводячи подиху, слідкували за кожним словом Шевченка, що говорив устами дітей. Неймовірно гучні оплески як зустрічали, так і проводжали після виступу маленьких послідовників Тараса. Глядачі були раді чути і знайомі, рідні, і дещо забуті геніальні куплети віршів Шевченка.
Читання деяких поезій навіть супроводжувалося музикою юних талантів, що захоплено і піднесено перебирали струнами чи клавішами під такі знайомі вкраїнські мотиви.
Крім цього, захід ніс у собі мету допомогти. Проводився збір коштів «Меценати для солдата», гроші з якого підуть на допомогу дітям, чиї батьки загинули в зоні АТО на Сході України. На жаль, такі трагічні події стали реальністю для жителів Донбасу та Луганська, але «борітеся – поборете!»
Посол України в Швеції І. Сагач та вчителі української мови у своїх промовах заохочували дітей на подальші виступи і перемоги.
Для українців, що проживають за кордоном, Шевченко перш за все залишається вірним сином України, велетнем духу, багатогранною особистістю та земляком, яким вони завжди будуть пишатися.
Share on Social Media
