Олександр Панченко для Нового Шляху, Лохвиця, Полтавщина.
Продовження з попереднього числа
Більш як за рік до проголошення Незалежности Україною, 10 березня 1990 року, ініціативний Комітет у складі проф. Віри Лукаш-Боднарук, Галини Грушецької та Марії Боднарук розіслав “Звернення”, яким запросили всіх бажаючих на перші (установчі) сходини Чиказької філії Товариства української мови імені Тараса Шевченка у США. Збори відбулися в неділю 25 березня 1990 року. Головними напрямками роботи новоствореної Чиказької філії Товариства української мови ім. Шевченка було прийнято “уможливлювання обмінів учнями і учителями з України, та технічна поміч україномовним школам в Україні”. Перша управа ТУМ-Чикаґо була обрана у такому складі: голова – Віра Лукаш-Боднарук, заступник голови – Оксана Мурська, секретар – Дмитро Грушецький, скарбник – Олександра Кочман, організаційний референт – Галина Грушецька, члени управи – Марія Боднарук, Віра Трощук, Люба Калін.
Разом зі своїм чоловіком паном Дмитром Галина Степанівна мала в шлюбі трьох доньок – Орину, Марину й Калину, яким вони обоє, на переконання старшої Орини, присвятили все своє життя – мандрували, співали, таборували, малювали, будували і, звичайно, читали українською мовою, тим самим виробляючи сильну дисципліну і глибоку любов до України
Під час своїх коротких відвідин Чикаго у травні 2016 року я проживав у помешканні Галини Степанівни Грушецької на її запрошення. То був для мене незабутній час! У відвертих розмовах та тривалих дискусіях з господинею дому я відкрив для себе й по іншому прочитав твори української письменниці й етнографині та громадської діячки Олени Пчілки, матері поетеси Лесі Українки. Мені здалося, що любов до літератури, до народної пісні, казок, обрядовості, справедливості Галина Степанівна черпає якраз у творчості Олени Пчілки. Відомо, що у 1905 році Олена Пчілка була серед чотирьох делеґатів української інтеліґенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем’єром графом Сергієм Вітте, на жаль, безрезультатно добивалася відміни багаторічної заборони на україномовний друк і шкільництво, у 1906-1914 роках була видавцем журналу “Рідний Край” з додатком “Молода Україна” (1908-1914) та “Газети Гадяцького земства” (1917-1919).
Якраз національні і соціальні мотиви, що становлять основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, шукала шляхів до визволення свого народу, становлення рідної церкви, – є стрижнем в діяльності Галини Степанівни Грушецької, нинішньої ювілярки, української патріотки, що замешкала у Чикаго.
Share on Social Media
