Дві неділі хорового співу в Едмонтоні

Виступ Українськoгo Чоловічoгo Хору Едмонтону на Кoнцертi Кoляд

Орися Олійник для Нового Шляху – Українських Вістей.

Здається мені, що підчас різдвяного часу цього року було встановлено свого роду рекорд щодо виконувань «Щедрика». Ніколи я ще не чула стільки різнородних виконань та версій—і чисельно, і по різноманітности виконань—цього шедевра нашої спадщини. Співали його різного виду хори та співучі колективи. Виконували його різнородні інструментальні угрупування від малих до великих, включно з виконанням на сольних інструментах—на бандурі, на віолончелі, на дзвонах (campanelli), навіть на ручнім барабані (handpan drum).

Суть в тому, що Микола Леонтович, вживаючи три-чотири прості ноти архаїчної пісні українського обрядового фольклору, зумів створити такий надзвичайний високомистецький твір, що його можна різними способами аранжувати, при тому не втрачаючи його мистецької вартости. Усі Леонтовича обробки українських народних пісень для хору настільки майстерно опрацьовані, що вважаються ориґінальними хоровими мініятюрами. І саме Щедрика вважають одним з таких.

На Концерті Коляд, котрий відбувся в неділю 26 січня 2020 р. в Едмонтоні, пролунали хорові звуки 28-х творів за тематикою Різдва та Нового Року. «Щедрик» і тут пролунав!

Господарем концерту була Українська Католицька Єпархія Едмонтону, тож концерт відбувався в катедрі св. Йосафата. Цей концерт щороку влаштовує Українське Музичне Товариство Альберти (УМТА)—за рахунком це вже 41-й. Цього року участь брало дев’ять колективів.

Першим вийшов хор катедри св. Йосафата. Всі присутні встали та разом з хором заспівали спільну коляду «Бог Предвічний». Відтак голова УМТА Люба Бойко-Белл привітала присутніх, зокрема: Преосвященного Владику Давида Української Католицької Церкви; всечеснішого о. Юрія Подтепа, представника Преосвященного Владики Іларіона Української Православної Церкви; достойного Генерального Консула України в Едмонтоні Олександра Данилейка з родиною; о. пароха Петра Бабея; та гостя з України – маестра Миколу Гобдича, засновника-дириґента Камерного хору «Київ». Рівнож Преосвященний Владика Давид виголосив привіт всім присутнім – виконавцям та слухачам.

Програма рушила вперед виступом хору катедри св. Йосафата. Під дириґентурою Деніс Луцишин хор заспівав три коляди: «З нами Бог» (муз. С. А. Дехтярева), «Христос Родився» (муз. Р. Бревка, обр. О. Ярмак) та «В Вифлеємі днесь Марія» (обр. Василів). Повний милозвучний спів хору надав відповідного святочного настрою, який задержався аж до самого завершення концерту.

Після цього виступу роль ведучого концертової програми перебрав Влодко Бойчук, який користувався текстом приготовленим для цієї цілі Галиною Котович, членом та секретарем УМТА. Таким чином програма плинно проходила вперед.

Отож, відтак виступив хор парафії св. Юрія Переможця, дириґент Ірина Тарнавська, зі слідуючима колядами: «Херувимів збір» (муз. о. О. Нижанківського), «Три славнії царі» (гармонізація гурту “Джершень”, І.Т.) та «Загуду заграю на своїх гуселках» (обр. Б. Фільц).

Український народний хор Вітер, дириґент: Леся Погорецька, відспівав:

«Вже на вашім дворі зоря засіяла» (муз. Р. П’ятачука), «А в Єрусалимі рано задзвонили» (обр. О. Стадника), «Щедрик» (муз. М. Леонтовича) та «Пречистая Діва» (муз. В. Якимця).

Чоловічий хор Аксіос, дириґент Галина Лазурко, відспівав: «Канон Різдва Христового, Пісня 1 і Пісня 9» (муз. А. Веделя, обр. В. Грицишина) та

«Тропар Різдва Христового» (муз. П. Гончарова, обр. В. Грицишина).

Хор Верховина при Спілці української молоді (СУМ), дириґент Орест Солтикевич, виступив зі щедрівками: «Ми вашого двора не минаємо» (нар. щедрівка), «Славен єси» (нар. щедрівка) та «Всміхнися, Мамо!» (сл. В. Вовк, муз. Я. Нудика), солісти: Катруся Бачинська, Ксеня Федина, Надя Сас, Леся Солтикевич.

Після цих п’ятьох хорових колективів, прийшла черга на Тріо Земля – Наталя Онищук, Ірина Тарнавська, Ксеня Мариняк, які виступили з: «Ой учора із вечора» (обр. С. Яременка), «Павочка ходить» (обр. о. К. Стеценка) та «Коза» (муз. М. Леонтовича).

Дальше три коляди, музика яких о. К. Стеценка: «Днесь поюще», «Дивная новина (з Поділля)» та «А вскликнули янголи», виконав хор парафії св. Василія Великого, дириґент Єлисавета Лісова-Андерсон.

Прийшла черга на Український Чоловічий Хор Едмонтону, дириґент В’ячеслав Морозов. Їхній вклад в програму це: «А вчора з вечора» (муз. Ю. Анткова, обр. В. Морозова), «Ой, во граді Вифлеємі» (муз. В. Грицишина) та «На Йорданській річці» (муз. о. К. Стеценка).

Концерт завершив хор Дніпро, члени якого відспівали: «Новая радість (буковинська коляда)», дириґент: Михайло Баклер та «Щедрий вечір» (обр. Б. Сегіна), солістка: Леся Чумер, дириґент: Ірина Шмігельська.

Відтак, після належних подяк, виголошених головою УМТА Любою Бойко-Белл, та відспівання спільної коляди «Во Вифлеємі», присутні та виконавці з піднесеним настроєм перейшли до приміщення Верховина на каву й солодке.

Як завжди, збір при дверях був призначений на харитативні цілі. Цьогоденний збір фондів в сумі $3,225 піде на поміч потребуючим дітям, сиротам, і родинам з багатьма дітьми в Україні. Міст Надії початий в 2001 році добродійкою Любою Ковальчик при едмонтонській Католицькій Єпархії зі співпрацею Сестер Служебниць в Україні. Сьогодні існує 14 осередків в Україні. В 2014-му році відкритий у Львові діючий Дім Надії для старших дівчат сиріт. Існують також у Львові три родинні доми для дітей-сиріт.

Ця імпреза принесла задоволення усім. В програмі було значне число коляд і щедрівок, нових для слухачів. Сорок перший концерт — а ми чули такі твори, що перший раз тут співані. Це був прекрасний кінець нашого Різдвяного сезону! Маестро Микола Гобдич також був задоволений, що мав нагоду побувати на нашому Концерті Коляд та з ентузіазмом вітав кожний виступ. Взагалі він був приємно заскочений, а навіть здивований цим відносно великим числом хорових одиниць, що існують в Едмонтоні.

А властиво — як це так зложилось, що маестро Гобдич загостив до Едмонтону та прибув на наш концерт? Професійний хор Едмонтону «Pro Coro» запросив маестра бути гостьовим дириґентом на їхньому четвертому сезонному концерті під назвою «Roots II: Коріння». Він — знавець української музики з 16 по 21 століття і невпинно працює над її збереженням та просуванням, та ініціював програму дослідження та переписування українських партитур, які були заборонені, втрачені або більше не друковані, а також створив музичну бібліотеку, де зараз доступні великі українські хорові твори, які ще ніколи не були записані. Колектив «Pro Coro» мав за мету представити українську духовну хорову музику. Тому вибір маестра Гобдича на ту ціль був очевидним.

Присутність маестра Гобдича в Едмонтоні уможливила товариству УМТА зорганізувати три майстер-класи з участю місцевих громадських та церковних хорів, як також вечір, де маестро виголосив лекцію з прикладами музики на тему «1000 Років Української Духовної Музики». Також декотрі з нас мали нагоду побувати на репетиціях «Pro Coro» та спостерігати його манеру праці з цим хором.

Врешті переходимо до неділі 2-го лютого 2020. (02.02.2020! Вважаю що ця дата—щасливий паліндром!) Можна сміливо заявити, що усі присутні того пополудня в катедрі св. Йосафата мали нагоду прослухати надзвичайно прекрасне виконання хорових духовних творів українського тисячоліття.

В першій половині хор співав твори слідуючих композиторів: Ієромонах Лука Михайлович (транскрипція монодії), Симеон Пекалицький, Іван Домарацький, Степан Дехтярев, Максим Березовський, Микола Лисенко, Кирило Стеценко та Микола Леонтович. Твір М. Березовського «Кончерто ч. 11» був знайдений тільки два роки тому — сьогодні тут його світова прем’єра! А коли прийшло до Леонтовича «Отче Наш», Маестро звернувся рухом до слухачів. Усі встали і ті, хто знали твір, — а їх було чимало — співали разом з хором. Це був зворушливий момент для багатьох — я не одинока, що просльозилась!

Друга частина належала сучасним композиторам, а це Роман Гурко, Євген Станкович, Вікторія Польова, Валентин Сильвестров та Ганна Гаврилець. Кожний твір був особливим. Згадаю лиш два твори: В. Сильвестрова «Гимн – Елегія», де слова українського гимну співають зовсім відмінним звучанням — таким що надихає тим, що відбувалось нещодавно в Києві під час Майдану Гідности; а також твір Г. Гаврилець «Молитва Пресвятії Богородиці» де слова такі: «Пресвятая Богородице, вислухай нас. (3) Пресвятая Богородице, будь нам заступницею. Всесильною Твоєю рукою допоможи нам, допоможи нам перемогти ворогів, що напали на нас»

Такі несамовито потужні твори! А на кінець, позапрограмово, усі встали та хор заспівав Молитву за Україну «Боже Великий, Єдиний» (сл. О. Кониський, муз. М. Лисенко), з участю багатьох присутних слухачів.

Під кожним оглядом це був феноменальний концерт. Це було майстерне представлення цього багатого репертуару нашого тисячоліття. Виступ був емоційним та незабутнім! Ми вдячні та щасливі, що цього року обставини так зложились, що уможливили здійснення всього, що відбулося за цих десять насичених днів.

Усім, хто був причетним до цього успішного проведення цих задумів належиться якнайбільша подяка! Маємо надію, що в майбутньому будуть можливості для дальшої співпраці в галузі української хорової музики.

SHARE