Дитяча сторінка: Літо…канікули…відпочинок…

    Літні ігри з водою для дітей

    Усіх дітей дуже тішать ігри з водою. У спекотний день можна організувати ігри з водою на свіжому повітрі. Пропонуємо кілька ідей, що урізноманітнити хлюпання у воді.

    1. Кораблик із шматочків льоду
    Потрібно: пластикова склянка, трубочка для коктейлю з гофрованою верхньою частиною, скотч, ножиці, кольоровий папір.
    Зігніть трубочку під прямим кутом (там, де вона зібгана для згину) і закріпіть її скотчем на дні склянки. Налийте у склянку воду і поставте її у морозилку, щоб вода замерзла. Після того, як вода перетвориться на кригу, дістаньте її з склянки. З кольорового паперу виріжте вітрило і пробийте дірки для мачти-трубочки. Закріпіть вітрило на кораблику.
    У воду, яку наливаєте у пластянку, можна додавати фарби – тоді вітрильники будуть мальовничими.

    2. Пошук скарбів
    Ще одна літня забава – пошук скарбів у брилі льоду. Будуть потрібні дрібні предмети: черепашки, камінці, намистинки, фігурки тварин, льодяники тощо. Щоб предмети були рівномірно розподілені у брилі льоду, їх слід заморожувати шарами і підбирати предмети різної густини.
    Видобувати скарби дитина може за допомогою теплої води, молоточка, солі, зубної щіточки.

    3. Катамарани з пластикових пляшок
    Ось такий катамаран для ляльок можна зробити із звичайних пластикових пляшок, скріпивши їх між собою скотчем.


    Почитайте з дітьми: Оповідання для дітей Василя Сухомлинського

    Соромно перед соловейком

    Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
    Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчата вже закінчили обідати, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав.
    Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда сиділи, боячись поворухнутись. Соловейко перестав співати.
    Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
    Ліда зібрала недоїдки в газету, загорнула й поклала в сумку.
    – Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі… Ніхто не бачить…
    – Соромно перед соловейком, – тихо відповіла Ліда.


    ПАХНЕ ЛІТО

    М. Пригара
    На дзвінкій галяві теплим літом
    Заквітчалась липка першим цвітом,
    І сама страшенно здивувалась:
    «Та невже ж таке зі мною сталось?»
    Зашуміли трави над землею,
    Здивувались також разом з нею.
    Забриніли дзвоники ласкаві:
    «Ой, же й дух солодкий на галяві!
    Пелюстки у нас лілові й білі,
    Та чомусь ми пахнути не в силі…»
    Жовтим оком дивиться ромашка:
    «Від такого цвіту дихать важко!»
    І радіють бджоли-медоноші:
    «А для нас ці квітоньки — хороші!»
    Повна липка радості і суму:
    «Через що,— зітхає,—стільки шуму?»
    І ховає гілочки розквітлі,
    Миті в зливах, скупані у світлі.
    В лісі меду теплого налито:
    Пахне цвіт на липці. Пахне літо!


    Сторінку підготувала Олена Андрусяк
    Комітет Рідного шкільництва Дирекції УНО Канади

    Друкується за підтримки Фундації УНО