Дитино-центризм і компетентнісні методи? Принаймні не в математиці.

    PISA

    Юрій Білінський, Новий Шлях – Українські Вісті.

    Якість освіти у канадській середній школі (до 8 класу включно) довгий час була темою для дискусій. Багато вчителів, науковців та батьків критикують її за надмірний акцент на методах, основаних на “дослідженнях” (discovery-based) і викладенні компетенцій, а також на дитино-центризмі, а не на традиційних підходах, центром яких є вчитель, що викладає знання у звичний спосіб, який використовувався історично. Характерний приклад більш позитивної думки про якість канадської середньої освіти з’явився на bbc.com 4 серпня у вигляді статті “Як Канада стала наддержавою освіти” освітнього кореспондента Бі-Бі-Сі Sean Coughlan. Ця стаття посилається на той факт, що у 2015 році у міжнародному рейтинзі PISA (Програма міжнародного оцінювання студентів) Канада посіла третє місце у читанні, сьоме в природничих науках і десяте у математиці.

    Але чи можна оцінювати ці результати настільки однозначно, як це робить Sean Coughlan, говорячи що “Канада вийшла на найвищий рівень у міжнародному рейтинзі”? В усякому разі, не у випадку “королеви всіх наук” або “мови Всесвіту”, математики.

    У 2012 році у рейтинзі PISA Канада посіла тринадцяте місце. Отже, відбувся прогрес – з 13-го місця на 10-те за три роки. Але це зростання не базувалося на прогресі канадських 15-річних учнів у математиці. Навпаки, середня оцінка Канади знизилась, з 518 в 2012 році до 516 у 2015 році. Зниження на два пункти може і не здатись великою проблемою, але це все одно не причина для фанфар.

    Якщо подивитись на більш довгий період, то фанфари зовсім замовкають. Середній показник Канади в математиці знижувався протягом 12 років (див. графік) і впав на 16 пунктів, з 532 у 2003 році до 516 у 2015 році (у 2006-2009 рр. він був незмінним на рівні 527 пунктів). За той же період середній бал Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що представляє більшість країн з найсильнішими економіками, скоротився значно менше, на 10 балів. Цей факт заслуговує на більшу увагу, ніж нинішнє високе місце Канади в математичному рейтинзі PISA. Якщо ця тенденція відносного зниження математичних результатів Канади не зміниться на протилежну, країна може скоро почати падіння у рейтинзі.

    Математичні результати в багатьох канадських провінціях показують ще тривожнішу картину. За той самий 12-річний період середні показники у Манітобі, Альберті, Саскачевані, Ньюфаундленді та Лабрадорі, Онтаріо, Нью-Брансвіці та Новій Шотландії скоротилися відповідно на 39, 38, 32, 31, 21, 19 та 18 балів. У 2015 році у таких провінцій, як Ньюфаундленд і Лабрадор, Манітоба і Саскачеван, математичні показники були нижчими за середні по ОЕСР. За 12 років цей показник виріс лише в провінції Квебек – на 7 пунктів до 544.

    У деяких провінціях відбулися тривожні зміни у структурі масиву 15-річних учнів в плані результатів з математики. У 2012 році у 21% учнів у Манітобі практично не було знань з математики (нижче рівня 2 у категорії PISA), тоді як у провінції Острів Принца Едварда (РЕІ) ця категорія майже досягла 25%. У Манітобі частка цієї категорії практично подвоїлася з 2003 року. А частка учнів з високими досягненнями (рівні 5 та 6) в Манітобі майже вдвічі зменшилася – з 19% до 10%. У Онтаріо частка математично неграмотних зросла на 44%, а частка учнів з високими досягненнями скоротилася на 17%.

    Але як цьому тлі Канаді вдалося досягти прогресу у математичному рейтинзі PISA у порівнянні з 2012 роком? Окрім видатного результату Квебека, який втримав загальний канадський бал на плаву, це було пов’язано з тим, що результати найближчих конкурентів Канади погіршилися ще більше. Наприклад, оцінка Нідерландів знизилася на 11 пунктів протягом 2012-2015 років, ця країна впала з 10-го місця на 11-те. Результат Фінляндії скоротився на 8 балів, країна посунулась з 12-го місця на 13-те (і тепер фінські освітяни намагаються зрозуміти, як таке могло статись у країні, яку багато хто вважає зразком у цій галузі).

    Д-р Robert Craigen, професор математики з Університету Манітоби, пояснив НШ-УВ, що шість канадських провінцій, які у 2015 році показали результати з математики на рівні або нижчі за середній показник ОЕСР, користуються навчальною програмою WNCP (Західний та Північний Канадський Протокол). Він назвав цю програму “жахливою”, і такою, яка базується на “шкідливому підході “досліджень” у вивченні математики”. Судячи з результатів, така жорстка оцінка недалека від правди. Програму шкіл Онтаріо можна було б описати як “полегшений варіант WNCP”, сказав доктор Craigen, у той час як Квебек прийняв математичну програму, базовану на “дослідженнях”, в 2000-2003 рр., але коли результати з математики в провінції почали знижуватися, програма була перероблена. Тепер програма з математики в Квебеці “чітко фокусується на звичних методах, де вчителі, а не діти, відіграють провідну роль у викладанні, і містить більшість з того, що викладали у курсі математики історично”.

    Слід відзначити, що дитино-центризм та компетентнісні методи зараз є одними з підходів, які застосовуються у реформуванні української системи середньої освіти. Як показує довгострокова тенденція падіння канадських результатів у дослідженнях PISA, українські педагоги повинні підходити до цих методів дуже обережно, принаймні у викладанні математики. А канадська громадськість повинна відкрити очі на ці негативні тенденції, а не радіти позитивним звітам у ЗМІ.

    Більше на цю тему: https://www.newpathway.ca/doslidzhennya-nsh-reforma-osvity-chastyna-2-proty-kompetentisn/

    SHARE