Новий Шлях.
Цієї осені виповнюється 28 років як співвласник компанії Caravan Group Іван Іванюра приїхав до Канади. За цей час він, разом з партнерами Стефаном Мeреною і Богданом Boркуном, створили велику транспортну компанію, яка займається усім спектром логістичних послуг і консолідує вантажі від різних власників. Caravan Group займається не лише перевозкою вантажів шосейними дорогами, але також і залізницею. У цій галузі найбільший клієнт компанії – Samsung (до 70 контейнерів на добу), для якого Caravan Group організувала найбільш економічний шлях перевезення вантажів з Каліфорнії по всій Канаді.
У другій частині інтерв'ю ми поговорили з паном Іваном про те, як починався його бізнес, які виклики стоять перед бізнесменами на різних етапах розвитку компаній, про психологію і науковий прогрес, і про інші цікаві речі. Отже, як починалася Caravan Group, яка стала однією з провідних транспортних компаній Канади? Пряма мова:
Іван Іванюра: Коли приїхав до Канади, як багато хто з наших іммігрантів, почав працювати у Future Bakery; в той час було велике безробіття. З самого початку я намагався отримати водійські права на водія траків – вся моя діяльність була спрямована на те, щоб здобути їх в найкоротший час. Це мені вдалось через 3 місяці після приїзду, а через півроку з допомогою друзів я дістав позичку і купив свого першого трака. Їздив я на ньому 8 років і протягом того часу зустрів багато наших людей з вищою освітою, які так само були змушені робити не те, що вивчали вдома. Ми часто спілкувались і планували, що би ми зробили, як здійснити наші мрії. І в такий спосіб мені вдалось згуртувати 10 хлопців навколо себе та ідеї.
З тої десятки нас залишилось троє – я, Стефан Мeрена і Богдан Boркун, і ми почали Caravan. Богдан Boркун є також моїм шваґром, так що воно трошки легше і в той самий час важче, тому що я розумів, що не тільки свою сім’ю віддаю на невідомість, але також ризикую майбутнім своєї молодшої сестри і її родини. Ця частина моєї бізнесової дороги була найважча і справа то досить довга. Я трошки заспокоївся лише через 5-6 років, що ми вже дещо здобули, що все не так погано, все не стоїть на одній ніжці, а вже серйозно починає стояти на двох ногах, як нормальний бізнес, який може бути конкурентним тут на канадському ринку.
Отже ми починали з трьох траків, а зараз у нас їх 370 і майже 1500 причепів – якби мені це хтось сказав 25 років тому, я би не повірив. У серпні 2017 р. будемо святкувати 20-й ювілей нашої компанії. Ми дуже сильно розвиваємося від самого початку. У нас дуже амбітні цілі – я ще на початку зрозумів, що з маленьким ніхто не хоче розмовляти. Щоб мати уділ в тутешньому ринку, треба представляти якусь силу. Аби працювати з такими компаніями як Форд чи GM, треба мати хоча б 150-200 траків. Тому ми завжди інвестували всі зароблені кошти назад в компанію і дуже скромно і ощадно жили.
Новий Шлях: Яка у Caravan Transport Group частка канадського ринку перевезень?
Іван Іванюра: Зараз у Північній Америці відбувається консолідація ринку транспортних перевозів, компанії щораз стають більшими. Поки що ми приблизно на 35-му місці в Канаді серед тракерських компаній. У нас є плани розширення – ми тепер шукаємо можливості розвитку через придбання компаній, які мають потрібне географічне покриття. В такий спосіб ми минулого року придбали в Альберті компанію Монарх і тепер маємо своє відділення Caravan Alberta.
Новий Шлях: Останнім часом все більше говорять про self-driving trucks. Як Ви бачите перспективу переходу на вантажівки без водіїв?
Іван Іванюра: Мені важко давати прогноз, коли і як це станеться. Ми, як компанія, налаштовані за технологічний прогрес. Кожний наш трак має сателітарний зв’язок, сканер на документи (водій не мусить виходити і робити копії документів), в офісі наша ціла система є зінтегрована з тим, що ми маємо в траках. Наші всі водії в траках працюють з т.зв. e-logs (записування дня роботи водія електронно) – це буде входити в обов’язок індустрії на другий рік, а ми вже з тим працюємо років п’ять. Ми це зробили, тому що ми хочемо, аби водій працював по закону і одночасно заробив більше грошей. У вересні ми мали спільний прес-реліз з BlackBerry про спільний проект – ми стали першою компанією, яка мала пілотний проект та закупила trailer tracking devices у BlackBerry. Caravan Group намагається виграти конкуренцію за рахунок технологій.
Якщо йдеться за траки без водіїв, то я не думаю, що суспільство готовe до цього. Люди поки що не готові до того, щоб за ними їхав сорокатонний трак, яким ніхто не керує. Крім цього, на сьогодні ця технологія є занадто дорога. Я думаю, це перспектива наступних 15-20 років. Я можу судити з процесу переходу з паперових e-logs до електронних – це вже зайняло 10 років, а ще не усі перейшли. І це маленький проект у порівнянні з траками без водіїв. Але кінець кінцем це, напевно, зреволюціонізує цілу індустрію.
Новий Шлях: Які люди ідуть працювати водіями траків? Які у них повинні бути якості?
Іван Іванюра: Тракери у більшості дуже амбітні, вони хочуть добиватись кращого життя і готові працювати більше. Це дуже важка професія, хоча зараз завдяки e-logs з’являються деякі плюси – менше годин праці, краще обладнання, більша можливість вибору. Тракери це, в принципі, люди, які дуже цінять свободу – для них це не тільки робота, але і спосіб життя. Вони мають можливість не тільки заробити гроші, але і впізнати світ, це люди, які мають в собі душу підприємця.
Новий Шлях: Часто можна почути від різних людей, що в українців практично всіх хвиль імміграції є трошки менше саме духу підприємництва, що серед українців менше бізнесменів, ніж серед інших націй. Чи Ви згодні з таким спостереженням?
Іван Іванюра: Я погоджуюсь. Думаю, причиною є виховання з боку батьків, які пережили важкі часи, пов’язані з війною, і вважали, що стати добрим адвокатом чи лікарем краще і безпечніше, ніж починати свій бізнес. Вони шукали своїм дітям більш безпечні професії, які б гарантували вищий рівень життя з найменшим ризиком. Хоча перші іммігранти, які приїхали до Канади з України, брали справу в свої руки, вони боялись стати самостійними бізнесменами. Так що, з одної сторони, це виховання, а з другої, думаю людям просто так вигідно. Для мене метою ніколи не були гроші, для мене великим мотиватором є нові виклики. Можна було зупинити компанію на 150-200 траках і дуже вигідно на такому рівні функціонувати, але ми знаємо, що якщо всі розвиваються, а ти зупиняєшся, у реальному світі ти йдеш назад.
Перша частина інтерв'ю: http://newpathway.ca/john-iwaniura/
Share on Social Media
