Промова Юрія Клюфаса, обраного Президентом УНО Канади, на Крайовому З’їзді УНО, який відбувся 15 травня

Юрій Клюфас, новообраний Президент УНО Канади

Пане Предсіднику, пані Голово, Організаторський Комітете, Номінаційний Комітете, дорогі делегати, дорогі члени УНО. Христос Воскрес!

Щиро дякую за чудово оформлені і порядно підготовлені збори, зокрема за щедрі подарунки Української Кредитової Спілки.

Прилучаюся до поздоровлення пані Ірини Ващук, довголітньої членкині нашого відділу Торонто Захід, яка і до сьогодні приходить на кожні сходини нашого відділу.

Дякую за вашу підтримку і довіру до нашої нової екзекутиви і краєвої управи УНО, яка, підлягаючи принципу краєвої надбудови і дійсної співпраці, створена з наміром включити представників кожної нашої філії в Канаді.

Хочу особисто подякувати Резолюційному Комітету за чіткі вказівки, зокрема щодо розвитку нашої культурної діяльности та розвитку провідництва в самому УНО та в програмах Інституту Павла Юзика. В наші нові управі назначені особи, щоби специфічно пильнувати точно ці справи.

В додатку до ex officio посади колишнього Президента, пані Ренати до краєвої Екзекутиви, вітаю затупника голови східньої Канади, Адріана Ковригу з Монреалю та заступника голови західньої Канади, Олену Шиян з Regina.

Окремою подякою вітаю скарбника Фреда Петрука, який лишається з нами продовжувати чудову фінансову працю, виконану за останню каденцію.

Дякую пану Івану Москалику за прийняття посади секретара, який разом із пані Оксаною Василик намовили і підтримали мене прийняти цю нову відповідальність співпрацювати з всіми нами на наступні 3 роки в цій нові каденції краєвої управи УНО.

Від щирого серця хочу подякувати членам Контрольної Комісії Яркові Макогонові, Darlene Iwashkiw i Бінці Когут, які під проводом бистрого і розумного Тараса Яцківа довгими роками показували та вчили мене, як можна в дружний, веселий і радісний спосіб виконувати важливу і відповідальну громадську працю.

З ex officio посадою як представника Стрілецької Громади вітаю свого друга Юрія Сергійчука.

Зокрема вітаю представника ОУК і дякую пані Петрусі Латишко, яка зрозуміла потребу та вирішила організуванням нової конвенції зберегти краєвий характер ОУК. Дякую п. Наталі Шульзі з Монреалю та п. Тамарі Воротиленко з Едмонтону, які теж зголосилися прийняти участь у процесі збереження краєвого характеру важливої жіночої організації ОУК.

Як представника молодоі вітаємо на ex officio посаду МУНО Юрія Грицевича із західнього Торонта. МУНО в стаді творення нової філії в Оттаві і ми поздоровляємо вас з цим осягненням та подаємо вам до відома, що наша нова управа свідомо вирішила в конкретний спосіб підтримувати поняття розвитку молоді, МУНО та філій МУНО в Канаді. Сьогодні рано був на фінальних іспитних слуханнях Матурантів Рідної Школи Торонто Захід і хочу всіх повідомити Вас, що наші діти і наше майбутнє в добрих руках.

Ми вже напевно всі чули і проводили роздуми про підготовку до святкувань та відзначень 90-ліття УНО.

Прошу, застановімся на тому, що це значить.

Це значить, що наші попередники, може навіть наші прямі предки прийняли ініціятиву та зробили рішення на позапартійних та позаконфесійних засадах створити щось нове, чудове і величаве для українського громадського життя в Канаді. Основною ціллю було зберігати і розвивати українську культурну спадщину в Канаді.

Наші предки в Канаді розбудували Канаду і створили УНО без того всього, що ми сьогодні маємо і уважаємо основними засадами нашого суспільства. Без грошей, без маєтків, без освіти, без мови, без розбудованого громадського суспільства, без розвиненої комунікації, без державних ґрантів.

А як і на якій основі це все вдалося зробити? Що такого мали наші піонери, наші предки? Що дало їм розбудувати те все, на чому ми сьогодні так спокійно і нерухомо задоволено сидимо?

Уважаю, що тою правдивою основою було – щире відношення, щира пошана один до одного і співпраця.

Хочу тепер представити чудовий приклад міжнародньої мови-співпраці наших українських предків-піонерів західньої Канади.

На стіні головної вітальні в домі колишнього Прем’єра Алберти Еда Стельмаха повішена величезна його картина з індигенським капелюхом з пір’ям на голові. У відповідь на не зрозумілий мною контекст картини Ед Стельмах відповів: “Це мені подарував провід сьогоднішних індигенів як символ подяки, за те, що мої Дідо і Баба радо вітали і щиро помагали індигенським племенам, коли вони щорічно кочували в нашій околиці.”

Уявіть собі – більше 100 років тому індигени та українці, по якому вони одне до одного говорили?

Я думаю, що це була Мова Щирого відношення, щирої пошани один до одного, мова співпраці.

Сьогодні, 100 років пізніше, 21 червня в Канаді святкуємо National Indigenous Peoples Day. Канадське телебачення з цього приводу буде висвітлювати Shumka’s Ancestors and Elders – танцювальний балет ансамблю Shumka, створеного при УНО, який представляє суміш українських танців із танцями індигенської спадшини.

Уявіть собі – на Канадському телебаченні показується чудова продукція української спадщини Канади, створена на основах Мови Щирого відношення, щирої пошани з місцевими індигенами в Канаді. Може тут варта, щоби фігуровало ім’я УНО і нашої Української Кредитової Спілки як спонсорів.

Тому дуже прошу, щоби ми в підготовці до святкувань нашого 90-ти річчя прийняли приклад наших предків і піднесли поняття щирого взаємного відношення один до другого на перше місце.

Треба, щоби наші святкування 90-ліття відбувалися не лише одноразово в Торонті, але цілий рік і в кожному місті, де сьогодні працюють наші філії. Ми мусимо назначити серйозного Development Officer, який мав би конкретне завдання професійно опрацювати федеральні, професійні і корпоративні аплікації на ґранти, щоби всі наші мистецькі формування кожного нашого відділу чудовими концертами об’їхали і облетіли цілу Канаду.

We are fundamentally a cultural institution. As ably and clearly outlined and established today in our resolutions we need to forward and engage a professional development officer to ensure that a travelling 90 Anniversary UNF Jubilee Ukrainian Cultural Heritage and Concert tour featuring our dance ensembles, choirs and theatre groups from each of our branches reaches every major city in Canada and every city where we have Branches.
This will lay the foundation for the further long-term revival and development of UNF cultural activities in every Branch leading up to the huge 100 anniversary UNF National Canada Wide Gala Celebrations we should already be thinking about. Strategically inclusive this will also serve further Development and leadership targets of the UNF Foundation, the Paul Yuzyk Institute and the fine Parliamentary Program that we are now stewarding.

In the meantime – we all have battles with our many faults – and over time many people have told me, over and over again that my fault is that I am too optimistic.

So I say to myself, OK, they may be right, maybe I should tone it down for a while.
Then after some time, I start thinking – wait a minute – what’s up here? What do you mean too optimistic?

How can you give up on something that hasn’t even happened yet?
How can something be impossible if you haven’t even started work on it yet?

So if my fault is that I’m too optimistic…well I’m going to stick with it…
…and I’m going to infect you with my optimism!

I’ve decided that I’m going to use all my energy to infect every single one of us with the feeling that UNF is the best grass roots cultural phenomenon that’s happened to Canada.
Our past President, Renata Roman, mentioned to me in a memo that our current total national membership is just north of 500 members.

For the next three-year term of this executive – I’m asking each one of you that, while you are helping with preparing the various Branch activities associated with our upcoming 90 Anniversary Celebrations – that you invite just one friend per year to join your branch.
Now, I’m not asking you to ask them to just come to your meetings.

I’m asking you to invite them to our celebrations!

In the first year I’m asking you to invite them to DANCE with you.

In the second year I’m asking you to invite another to SING with you.

In the third year I’m asking you to treat another to the best of your Branches Ukrainian Varenyky, Borshch and Holubtsi.

Guess what? – with you bringing in just one new member per year, at the next triennial there will be over 2,000 of us!

Dear Triennial Delegates I thank you for being here and hearing me today.
In closing I invite every one of us here and every one of our members in branches all over Canada to an exciting three years of celebration, growth and fun!

And if we change the formula from 1 new member per year to 1 new member per month there will be 18,000 of us at the next convention!

Христос Воскрес!

NP-UN: This is the full version of Jurij Klufas’s address to the Convention which was not delivered in its entirety at the 40th Triennial Convention of the Ukrainian National Federation of Canada. Jurij Klufas stands behind the full version of his address.