Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Конференція “Члени НТШ в науці 2016”

Feb 6, 2017 | Community, Featured

Даґмара Турчин-Дувірак, для Нового Шляху, Торонто.

3 грудня 2016 року в Інституті св. Володимира, що на вул. 620 Спадайна в Торонто, відбулася традиційна конференція Наукового Товариства ім. Шевченка в Канаді. Конференція була присвячена 125-літтю поселення українців в Канаді і представила у трьох сесіях дослідження науковців не лише з Торонто, а й з Ст. Кетеринс, Едмонтону і Вінніпегу.

Привітала всіх присутніх президент НТШ д-р Дарія Даревич, а з вступним словом виступила голова організаційного комітету конференції мґр. Ірина Микитюк.

Першу сесію, яку вів мґр. Мирослав Іваник, відкрила мґр. Любов Василів-Базюк доповіддю “Головні хвилі еміграції до Канади та розвиток політичної діяспори”. Коротко описавши початки переселення українців наприкінці 19-го століття та закладення ними перших релігійних, освітніх, громадських установ, доповідач зосередилася на 1920-х роках, коли до Канади приїжджають військові УГА і УНР, а особливо на 1940-х роках, коли прибуває велика хвиля українців з таборів DP, тобто, коли еміграція набуває відверто політичного характеру. Мґр. Василів-Базюк розповіла про велику роль отця д-ра Кушніра, отця д-ра С. Савчука, сенатора Антіна Глинки та полковника Богдана Панчука, що обороняли українців-патріотів від більшовицьких звинувачень в колабораціонізмі з нацистами та докладали великих зусиль, щоб сотні тисяч українців були прийняті в Канаді. Власне, на період по Другій світовій війні припадає найбільш активний розвій громадського, політичного, освітнього, наукового та культурного життя української спільноти в Канаді, коли зорганізувалися Пласт, СУМ, ОДУМ, були створені “Світовий Конгрес Вільних Українців”, численні кооперативні банки та кредитові спілки, товариства інженерів, лікарів, правників, журналістів, мистців, літераторів, Наукове Товариство ім. Шевченка, та інші. Українська політична діяспора сьогодні високо цінується в Канаді. Однак, нинішні осягнення, підкреслила на завершення доповідач, ми завдячуємо нашим піонерам, їх відвазі і невтомній праці.

Дві наступні доповіді були присвячені визначним представникам української діяспори в Канаді.

Д-р Валерій Полковський (Едмонтон) висвітлив головні аспекти діяльности Петра Саварина, який у своїй праці досягнув великих здобутків як у загальноканадському так і українському середовищах. Успішний адвокат, він був активним членом консервативної партії в Альберті, був обраний до Дирекції, а навіть став її президентом. Як українець, брав активну участь в її численних організаціях, а з 1983 по 988 рік очолював Світовий Конгрес вільних українців. Та чи не найбільша заслуга П. Саварина – у сприянні запровадження українсько-англійської шкільної програми в Альберті, у заснуванні Канадського інституту українських студій та Канадської фундації українських студій, вершиною діяльності яких стало видання п’ятитомної англомовної Енциклопедії України. П. Саварин був членом управи Альбертського університету та сенатором, а від 1982 по 1986 рік – і його канцлером. За видатні заслуги він був нагороджений Орденом Канади та удостоєний звання почесного доктора Альбертського університету.

Доповідь кандидата педагогічних наук Богдани Фуртак була присвячена Ірені Книш(1909-2006), її громадській діяльності, журналістській та письменницькій праці. Ірена Книш прибула до Канади в 1950 році, Тут, в Торонто, вона активно дописувала до численних україномовних газет про визначних українських жінок. Пізніше свої публіцистичні нариси вона видала кількома книжками. Серед них – “Смолоскип у темряві” про Н. Кобринську і початки українського жіночого руху; “Три ровесниці” про У. Кравченко, М. Башкірцеву і М. Заньковецьку; “Іван Франко та рівноправність жінки”; книга спогадів “Незабутня Ольга Басараб”, та багато і інших. ЇЇ публіцистика завжди вирізнялася ясністю і переконливістю мови, логічністю викладу і солідним фактологічним матеріалом.

Друга сесія ( її провадила Ксеня Кебудзинська) відкрилася доповіддю кандидата історичних наук Михайла Траф’яка “Українська література в Канаді на сучасному етапі: поезія, проза, англомовна творчість” (Торонто). У стислому огляді майже 120-літньої історії розвитку української емігрантської літератури в Канаді доповідач виділив чотири періоди : перший, що почався з 1897 року та відзначався фольклорними і релігійними мотивами; міжвоєнний, коли сформувалася архетипна еміграційна повість; повоєнний, найбільш інтелектуально потужний, коли до Канади приїхало більше сотні письменників з України та надзвичайно збагатилася палітра жанрів, стилів і напрямків; врешті, сучасний, коли розвиток літератури вступив у нову, трансформаційну фазу. У характеристиці сучасної української емігрантської доповідач відзначив такі риси: 1.Відбувається природній процес вікового старіння та відходу письменників повоєнного періоду. 2. З середовища молодшого покоління україномовних письменників майже немає. 3. З четвертою еміграційною хвилею не відбулося масового сходу письменників з України. 4. Народжені в Канаді і асимільовані тут молоді літератори пишуть на українські сюжети англійською мовою. Коротко охарактеризувавши творчість низки прозаїків та поетів, М. Траф’як закінчив свій виступ оптимістичним висновком про не відмирання української емігрантської літератури в Канаді, а її трансформацію: навіть в англомовній творчості на українські теми зберігається духовна спадщина українців.

Доповідь д-ра Томаса Приймака (Торонто) була виголошена англійською мовою і мала назву “Ukrainian DP Folklore: A Neglected Legacy”. Д-р Приймак звернув увагу присутніх на те, що переважна більшість існуючих досліджень фольклору українських емігрантів відноситься до періоду перед Першою світовою війною. Тим не менше, вивчення фольклору по Другій світовій війні заслуговує також на пильну увагу дослідників, оскільки він відбиває значні зміни у побуті, життєвому досвіді, ментальності українців. Зокрема, на відміну від піонерів, що оселялися на незайманих землях і перетворювали їх на успішні ферми, емігранти DP селилися переважно в містах, а їх міський фольклор набував інших форм і жанрів. Так, виникають численні поговірки, приповідки, прислів’я, анекдоти, що сповнені їдкої сатири на сталінський режим та радянську окупаційну владу в Україні. Томас Приймак навів кілька типових прикладів таких примовок, які він дотепно переклав англійською мовою. Деякі з них він записав ще у 1970-тих роках, коли студіював в Торонтонському університеті: ‘Ні корови, ні свині, тільки Сталін на стіні’, чи ‘Нема хліба, ані сала, бо радянська власть настала’. На думку, д-ра Приймака, фольклорна творчість покоління політичної еміграції, що масово приїхала до Канади після Другої світової війни, незаслужено занедбана і повинна стати предметом вивчення сучасних дослідників.

Цікаву сторінку минулого Канади висвітлив професор Богдан Небесьо (Ст. Кетеринс) у доповіді “National Film Board of Canada та українці під час Другої світової війни”. Національна Рада Кіно Канади, що, на зміну урядовому відділу кіно, була створена 1939 року, відіграла велику пропагандистську роль під час Другої світової війни та випустила біля 500 фільмів з цією метою. Першим її директором став засновник документального кіно в Англії та й в усьому світі Джон Ґрірсон ( по війні його звинувачували в шпигунських зв’язках з СРСР). Оскільки українці в той час складали другу після німців етнічну групу в Канаді ( майже 306 тисяч осіб), Рада приділяла їм велику увагу і зняла три документальні стрічки, що відображали життя, побут і культуру канадських українців. Так, 1942 року вийшов фільм “Українські зимові свята”, а 1943 – “Український танок” і “Нова батьківщина на Заході” (New Home in the West). Про те, що цим фільмам приділялося велику увагу, свідчить той факт, що всі вони були зняті в кольорі – на той час дуже коштовна річ. На жаль, на роль режисера перших двох фільмів була запрошена Лора Боултон, етномузиколог і орнітолог, що не мала жодного досвіду в ділянці кіно, тому стрічки є низької якості. Третій фільм, який зняв Далас Джонс, справляє краще враження. Ці документальні стрічки показували перед початком художніх фільмів з виразною пропагандистською метою: вони закликали українських хлопців вступати до канадської армії.

Продовження у наступному числі

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.