Концерт на пошану Івана Ковалева пройшов у Торонто

Івана Ковалева
проф. Іван Ковалів

Василь Сидоренко для Нового Шляху, Торонто.

Щоб вшанувати пам’ять проф. Івана Ковалева у соту річницю його народження, Український Музичний Фестиваль та Хор Веснівка влаштували концерт в неділю 13-го листопада, 2016 р. Концерт відбувся у Humber Valley United Church, Торонто. У концерті брали участь Хор Церкви св. Миколая під дириґентурою Жанни Зінченко; Чоловічий Камерний Хор і Хор Веснівка під дириґентурою Квітки Зорич-Кондрацької; камерна оркестра із колишніх студентів проф. Ковалева; камерне тріо Галини Дзюрин (скрипка), Марка Руссом (віолончеля) та Ольги Білейчук (фортепіян); і солістка Н. Лисяк. Вступне слово виголосив о. Олег Качур; спогади – Роман Гоголь; а подяку – син, Ігор Ковалів. За винятком кількох творів сучасних композиторів, програма концерту складалася із музики, якою жив проф. Ковалів.

Іван Ковалів – скрипаль, педагог, засновник Українського Музичного Інституту ім. Лисенка (Торонто), засновник і дириґент хору церкви св. Миколая, співзасновник Українського Музичного Фестивалю, дириґент струнної оркестри, організатор українського музичного життя, музичний редактор, письменник, поет, і критик. Його музична кар’єра почалася ще у Львові, тоді життєвим шляхом мандрував через Відень, Інсбрук, Ванкувер, і нарешті прибув до Торонто, де протягом понад 30 років був головною творчою силою українського музичного життя. Його слава розходилася по Канаді, Америці і Європі. Музичні організації, засновані ним, існують по цей день. Якраз зусиллями їх був влаштований концерт.

Пройшло вже майже 30 років від моменту відходу у вічність проф. Ковалева, але його мистецька іскра далі горить серед тих, хто брав участь у концерті, або тих, хто прийшов вшанувати його пам’ять. Між хористами, музикантами та слухачами було багато тих, хто особисто знав проф. Ковалева і добре пам’ятає його геніальну музичну працю.

Програма концерту старалася відтворити музичний світ Івана Ковалева. Серед хорових творів була церковна музика М. Леонтовича, К. Стеценка, М. Дилецького, Д. Бортнянського, та М. Вериківського. Прозвучали дві нові композиції «Прийдіте поклонімся» Михайла Шуха (народженого 1952 р. у Луганській області) та «Отче наш» Тетяни Яшвілі (народженої 1980 р. теж у Луганській області). Це приклад того, що Донецька й Луганська області – Україна! Були ще дві прекрасні хорові обробки самого проф. Ковалева «Христе добрий» (Й. Кушакевича) та «Ой, чия ж то черешенька» (українська народна пісня). Якщо проф. Ковалів зачасто справляв дуже серйозну постать, то останній вище згаданий твір продемонстрував, що колишній дириґент церковного хору не тільки любив веселу народну пісню, але й мав тонке відчуття гумору.

Під час концерту згадувалося, що Іван Ковалів теж заслуговує велике признання, як поет. Збірка його лірики «Триптих Поезії» (1986) вийшла друком протягом останнього року його життя. У ній поміщені вірші, писані 1939-1976 рр. Про цю творчу сторінку Івана Ковалева мало хто знав чи пам’ятав. Поезія Ковалева – це творчість глибоко думаючої людини двадцятого століття. Його літературна мова наявно розширює палітру мовних засобів і настроєво передає любов до природи, музики, родини, України, життєві переживання еміґраційного побуту, філософію віри і буття… Із нагоди концерту Зеновій Лавришин написав хорову музику до двох віршів – «З вітрів і зел» (Reverie, 1942) та «Холонуть ночі» (Solitude with God, 1940). Прекрасна музика для озвучення цих ліричних думок.

Крім хорової музики були й інструментальні твори. Камерне тріо виконало «Сюїту» др. Василя Витвицького. Співпраця проф. Ковалева і др. Витвицького була щира і багаторічна, особливо у житті Українського Музичного Фестивалю. Із колишніх студентів-музикантів збірна струнна оркестра виконала «Українську Сюїту» К. Портера (Ukrainian Suite, Q. Porter) і «Мелодію» М. Скорика. Сюїта Портера була одним із улюблених творів Івана Ковалева. Цей твір входить у список творів звукозапису струнної оркестри 1984 р. Але, не знаю як проф. Ковалів відносився б до «Мелодії» Скорика. Тут треба сказати кілька слів про походження цього твору. У 1982 р. в Радянській Україні вийшов фільм «Високий Перевал» (1981) режисера Володимира Денисенка. Музику до фільму написав Скорик. Фільм про комуністку Славку Петрин, яка наводить комуну в одному із карпатських сіл на тлі визвольних змагань Української Повстанської Армії. Її дії суперечать прагненню власної родини і спричиняють чимало трагедій. Ця «Мелодія» – це фільмовий лейтмотив Славки Петрин. У кінці фільму, під цю «Мелодію» представлена символічна любов двох «братських» народів – українців і росіян! Без цього твору можна було б обійтися у програмі концерту.

На закінчення вшановування пам’яті Івана Ковалева збірні сили хористів і музикантів виконали «Фінале» із дитячої опери М. Лисенка – «Зима» і «Весна». Браво усім виконавцям за їхні чудові та професійні виступи. Щира подяка диригентам, організаторам та спонсорам концерту. Для тих, хто пам’ятає проф. Ковалева (так як і я), концерт викликав цілу низку спогадів. Всі ми були присутні, тільки професора не було. Велика шкода, що ще в досить молодому віці Іван Ковалів відійшов від нас. Йому був тільки 71 рік. Скільки творчої праці лежало ще перед ним. Але його творча іскра далі горить серед нас.