Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Полегшити і зробити змістовнішим життя пенсіонерів (продовження)

Feb 6, 2017 | Community, Featured

Йосиф Сірка для Нового Шляху, Торонто.

Продовження з попереднього числа

Оскільки світ змінився не тільки для українців в Канаді, але й в Україні, та і в інших країнах стали жити по–іншому, ніж сто років тому, то й помінялися навіть деякі традиції. Сьогодні вже батькам пенсійного віку, зокрема в Европі, Австралії, Північній та Південній Америці та де–інде мало хто з дітей пропонує жити разом. Та і самі старі змінилися – багато хто хоче мати спокій (зокрема, коли внуки полюбляють дуже голосну музику), мовляв, вони нарешті вільні від щоденної праці і хочуть подорожувати, займатися чимось, для чого ніколи не було часу, бо праця забирала увесь день, хотілося дати дітям освіту, а потім знов праця.

У Торонто ідея пансіону для старших тоді була чимось новим і цілковито невідомим, що й утруднювало зібрати потрібні кошти на закупівлю будинку. У 1961 р. була обрана Управа Товариства, на чолі якої стала Євгенія Пастернак, яка вклала всю свою енергію і безплатно працювала на цій ділянці до кінця своїх днів.

Першим будинком для пенсіонерів став Пансіон ім. Івана Франка у Торонто, на 35 Гай Парк Ґарденс, з приміщеннями на 24 особи. Його відкриття відбулося 31 травня 1964 р. Будинок виявився в чудовому місці – поруч найбільший парк Торонто, недалеко трамвайної (зараз метро–) зупинки з великим городом та площею. Але нова проблема виявилася в тому, що на 24 місця зголосилося 49 аплікантів, а далі число зростало. Пансіон викликав велику увагу в українській громаді, бо все більше людей зрозуміли, що це може бути великою допомогою для людей, які стали вільними від щоденної праці і хочуть бути вільними від хати, помешкання – від догляду за ними.

1968 року Товариство отримало від провінційного уряду дозвіл на нову будову на придбаній ділянці (1 і три чверті акра) на 767 Роял Йорк Ровд (Royal York Rd). 8 листопада 1970 року, за участі понад 3000 людей, новопобудований Пенсіон відкрив міністр Іван Яремко. Це було величезним досягненням українців Торонто, бо новий Пансіон ім. І. Франка був на той час на високому й модерному рівні. Згодом він втішався різноманітними відвідувачами, серед яких був і тодішній прем'єр Канади П. Трудо та різні політики провінцій та церковних установ. Він став зразком опіки для старших людей на всю провінцію.

Новий Пансіон вже вміщував 100 ліжок і коштував майже 1,3 мільйона доларів, з яких 500 тисяч було дарунком провінційного уряду, а федеральний уряд надав довготермінову позику на 400 тисяч, яку Товариство зобов'язалося сплатити протягом 50 років.

Нововідкритий Пансіон ім. І. Франка продовжував привертати увагу телебачення, радіо та преси, що робило його популярним не тільки серед українців. Життя пенсіонерів в ньому набирало нового сенсу – його мешканці знайшли тут не тільки спокійне життя, але й можливість показати свої творчі здібності. Вже в перші роки свого існування Пансіон здобув численні нагороди за мистецькі твори, що підкреслювало правильний напрям – побудову модерних закладів для пенсіонерів.

Великий резонанс другого Пансіону ім. І. Франка викликав збільшення зацікавленості серед української громади, та навіть неукраїнців. Це, в свою чергу, спричинилося й до збільшення охочих перебратися на старість саме туди. Зросла також потреба у поширенні відділу для тих, які потребували певної допомоги, та навіть щоденної опіки. Тому що наплив аплікацій до обох Пансіонів зустрівся з браком місць, Товариство опинилось знов перед проблемою побудови нового, третього дому.

З досвіду пошуків ділянки (будинку) на попередні два Пансіони, на цей раз, Товариство довго шукало відповідне місце. Потрібно було брати до уваги комунікації, щоб не прийшлось будувати ще й окремі дороги. Після довших пошуків 1973 р. Товариство закупило площу – 11 акрів (понад 4 га) – при 3058 Вінстон Черчиль Блвр у Місісазі.

Справа з новим будинком просувалася поволі, оскільки уряд провінції Онтаріо, як раз на той час, припинив усякі дотації. Після довгих дискусій та пройденого значного часу Товариство взяло у федерального уряду низькопроцентному позику на будівництво – $2,300,000. Крім того, було прийняте рішення продати перший Пансіон, щоб фінансувати будівництво третього, яке розпочалося 1980 р.

Кошти будови та устаткування обійшлися понад 4 з половиною мільйонів доларів. Цю суму вдалося зібрати завдяки великій активності членів Товариства, які не шкодували сил та вільного часу, щоб доводити потребу і важливість задуманого проекту. Українська громада Торонто та околиць виявилася дуже щедрою на спонсорство і саме з її допомогою 1982 року був зданий до вжитку модерний і великий Пансіон у Місісазі.

19 серпня 1982 р. Ґенеральний Ґубернатор Канади Едвард Шраєр офіційно відкрив новий пансіон і сказав, що він сам би був не проти жити тут на старість – що було високою оцінкою новозбудованого Пансіону. Тут знайшли місце не тільки просторі квартири та приватні кімнати, але й було подбано про те, щоб мешканці не нудилися, не почувалися забутими, непотрібними.

На кожному поверсі є їдальня, щоб ніхто не потребував ходити по сходах, чи вживати ліфт задля харчування. Тут є численні приміщення для бібліотеки, клініки, музею, каплиця, казково–велика ротонда, столярня, кімната для більярду, ткацтва, виготовлення керамічних предметів, рибний ставок, пасіка та ін..

Валентин Кириленко 1996 р. згадував: “Тут геть усе, до найменших дрібниць, розраховане на наше – рідне, українське, до болю знайоме ще з ранніх літ. Тут – сама Україна в мініатюрі, – дух український”.

1983 р. вийшла друком “Хроніка Пансіонів ім. Івана Франка. Торонто – 1963–1983”, яку було перевидано 2003 р., а у 2004 р. вийшов другий том цієї солідної праці, яка заповнена численними світлинами та документами стосовно Пансіонів. Статті та спогади “Івано–франківців” та причетних до Товариства, аналітичні матеріли, та сама “Хроніка” Пансіонів, доповнена копіями низки дипломів, нагород та визнання великої гуманітарної праці не тільки членів керівництва Товариства, але й численних добровольців та людей доброї волі і щирої душі. Це були сотки людей, які допомагали побудувати це українське “диво”, в якому люди почували себе й почувають не тільки “самостійними”, але й поважаними.

Кожен, хто прочитає ці книжки–хроніки, то обов'язково зверне увагу на той факт, що від самого початку Пансіонами ім. І. Франка керувала жінка. Спочатку це була Євгенія Пастернак (1919 – 2011) – не тільки постійний екзекутивний директор Пансіонів, але й рушійна сила його постійної розбудови. Вона була першою серед українців, яка здобула відповідну освіту в Торонтонському університеті щодо професійного провадження саме такої установи, якою стали Пансіони ім. І. Франка. Завдяки високій професійності та любові до всього українського Євгенії Пастернак вдалося активізувати всю українську громаду Канади та досягти великого рівня гуманітарної діяльності. Свідченням успішної праці Товариства є численні канадські та міжнародні визнання діяльності Є. Пастернак – як керівника Пансіонів.

1985 року ця невтомна й тендітна жінка отримала з рук Ґенерального ґубернатора Канади в Отаві мадам Жан Сове “Order of Canada”. Вона була першою з–поміж українців Канади, хто удостоївся такої пошани – найвищого державного ордена. Серед десяток дипломів та медалей, якими була оцінена діяльність Євгенії Пастернак належать і срібна медаль провінційного уряду Онтаріо та Золота медаль Народної фундації ім. Т. Шевченка, Орден княгині Ольги від українського уряду та інші, які є доказом не тільки визнання багаторічної гуманітарної діяльності одної особи, але й правильного напрямку щодо розвитку Пансіонів та надійного влаштування людей, які увійшли у пенсійний вік.

Після Є. Пастернак на посаду екзекутивної директорки була обрана довгорічна помічниця й заступниця Є. Пастернак – Тереня Тонкович. Саме вона стала запорукою, що Пансіони ім. Франка не зійдуть зі свого шляху – надаватимуть вигоди й зацікавленість для проживання в них.

Продовження у наступному числі

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.