Вгадайте, де справжнє, а де псевдо-мистецтво

Зліва: Робота Олексія Коваля “Панночка в намисті”, емаль. Справа: “Onement VI” Барнета Ньюмана, продана за $43.8 млн. на аукціоні Sotheby’s у 2013 р.

Юрій Білінський, Новий Шлях – Українські Вісті.

“Чорний квадрат” Казиміра Малевича, це не зовсім мистецтво, це філософія. Київський емальєр Олексій Коваль почав здалеку, коли ми спитали його, під час його виставки у Канадсько-Українській Мистецькій Фундації, як можна пояснити, що “картини” типу “Onement VI” Барнета Ньюмана (вгорі) або “The Field Next to the Other Road” Жана-Мішеля Баскуа (внизу) продаються за десятки мільйонів доларів.

“The Field Next to the Other Road” Ж-М Баскуа, продана за $33 млн. на аукціоні Christie’s у 2015 р.

Багато нинішніх “митців”, сказав Олексій, висмикують приклад “Чорного квадрата” і беруть його за основу свого підходу до мистецтва. Малевич і Кандинський були першими у філософському підході, але Малевич в своєму останньому періоді знову повернуся до форми. А сьогодні багато “митців” витискають усі соки з вичерпаного філософського підходу, сказав Олексій: “Витискають, тому що не вміють малювати. Раніше люди вчилися академічній школі мистецтва. А якщо людина не хоче вчитися, або не вміє такого робити, вона просто зафарбовує полотно в будь-який колір, робить якусь інсталяцію з дроту чи пластика – це дуже легко, але воно нічого не варто, які б там мільони не писали на ціннику і навіть платили за це. І я думаю, що цей автор знає, що воно нічого не варто. Він би і мріяв зробити щось справжнє, а можливо навіть і не мріяв би, тому що це труд, а є легкі шляхи. Технічно багато картин, які зараз продаються на аукціонах, може намалювати за два сеанси будь-хто. А от Рембрандта повторити за два сеанси неможливо навіть людині, котра гарно малює”.

“Найголовшіше в мистецтві – це краса, коли можна дивитися на витвір і милуватися. Ця краса поєднана із величезним трудом, який вкладений в конкретну картину, який оснований на досвіді і світогляді”, сказав Олексій. Олексій вважає, що “не можна використовувати вираз contemporary art, треба залишити тільки слово contemporary. Це – не мистецтво. Але коли іде величезна пропаганда таких витворів, то багато людей їй вірять. Експерименти показали, що коли всі кажуть на зелене червоне, тільки один з десяти може сказати що це насправді – зелений колір. Мені розповідали, що у Метрополітан музеї у Нью-Йорку лежала мокра ганчірка на підлозі і люди не розуміли, чи це прибиральниця забула, чи це все ж таки інсталяція, і всі дуже уважно її обходили, фотографували”.

Отже, багато що у сучасному “мистецтві” зводиться до старої казки про голого короля. Олексій вважає, що “дивно, що ці мильні бульбашки так давно надуваються і ще досі не луснули”. Але вони обов’язково луснуть, додав він.

Справжнього митця поки що не може замінити навіть комп’ютер: “На комп’ютері легко намалювати куб, але дуже складно зобразити руку або обличчя, бо для цього, знову таки, необхідно вміти малювати. У мистецтві є щось більше, ніж техніка, там ще є душа і там є нюанси”.

Справжнє мистецтво – це місія, над ним треба працювати весь час, думати, треба ним жити: “Тому не так багато людей здатні принести все в жертву, щоби займатися мистецтвом”, сказав Олексій. “Коли я іду в якийсь музей і бачу щось гарне, я радію. А от погані твори впливають так само погано на людину, як погане повітря і погана вода”.

Чи не обурює Олексія те, що витвори псевдо-мистецтва часто продаються за великі гроші: “Мені зовсім не цікаво, скільки коштує та чи інша інсталяція чи картина, мені все одно. Мені важливо, щоб у мене була можливість розвиватися матеріально, була гарна база для творчості і вивчення мистецтва”.

Чим є заняття мистецтвом для Олексія Коваля? “Це дуже багато всього відразу. Насамперед – задоволення”. Але задоволення від процесу чи від результату? “Від результату, не знаю, а від процесу отримую. Хоча це і великий труд, але одночасно – задоволення. Крім того, під час роботи я можу побути собою, можу послухати якусь книжку, це така гармонія для мене. Це розширює світогляд, ти можеш побачити те, що інші не побачать. Мистецтво для мене – це гармонія зі світом. Я знаю що для мене Бог відкрив це і я можу отримати від цього щастя, отже я повинен донести це до інших людей”.

Початок інтерв’ю з Олексієм Ковалем читайте тут: Чому українці були щасливими людьми; чи справді українське народне мистецтво – одне із найбагатших у світі; чим мистецтво відрізняється від псевдо-мистецтва; у чому полягає відповідальність митця перед Богом і людьми.

SHARE