Новий Шлях – Українські Вісті.
Під час Ukraine Reform Conference, яка пройшла у Торонто 2-4 липня, видання Новий Шлях – Українські Вісті поговорило з головою Національного банку України Яковом Смолієм про широкий спектр питань банківського та фінансового ринку України.
НШ-УВ: Одна з найбільших проблем української економіки в тому, що кредитування компаній банками зараз досить обмежене з причини високих відсоткових ставок. Коли українські банки почнуть кредитувати економіку?
Голова Національного Банку України Яків Смолій в музеї банку Канади
Яків Смолій: Я хочу сказати, що відсоткові ставки по кредитах ніяким чином не прив’язані до облікової ставки Національного банку. Приймаючи рішення про видачу кредиту тому чи іншому підприємству, банки закладають певні ризики. Крім вартості коштів ще є додаткова премія за ризик. І в більшості випадків сьогодні банки не впевнені в позичальнику, оскільки є дуже багато потенційних ризиків оспорювання цих договорів в судах, що є наслідком не до кінця реформованої судової системи. Ще одна перепона для кредитування промисловості, це великий портфель непрацюючих кредитів, які є наслідком кризи і неможливості біз-несу обслуговувати ці запозичення. Бан-ківська система зараз працює над розв’язанням питання по реструктуризації частини і списання цих боргів, і ми надіємося, що проблема з непрацюючими кре-дитами зникне і кредитування від-новиться. В той же час, банківська система сьогодні відновила кредитування фізичних осіб і ми бачимо хорошу динаміку по споживчому кредитуванню, по кре-дитуванню нерухомості, особливо це видно по результатах 2018 року і першої половини 2019 року.
НШ-УВ: На Вашу думку, коли в Україні зменшаться ставки по кредитах до рівнів, які будуть більш прийнятними для бізнесу?
Яків Смолій: Облікова ставка На-ціонального банку це є один із інструментів монетарної політики. Маючи велику інфляцію у попередні роки, ми вимушені були підняти облікову ставку, щоб зв’язати грошову масу і стримати розкручування інфляції. Однак декілька місяців поспіль ми вже бачимо стабільність на цьому ринку і Національний банк вже анонсував пом’якшення монетарної політики і знизив облікову ставку на 0,5%. Ми також маємо ціль досягти інфляцію у 5% у 2020 році. Національний банк буде знижувати облікову ставку син-хронно, що може бути одним із факторів здешевлення ресурсної бази для відновлення кредитування.
НШ-УВ: У останні роки пройшла реформа банківського сектора, було закрито досить багато банків. Які наступні кроки цієї реформи, чи буде кількість банків ско-рочуватися і надалі?
Яків Смолій: Після так званого етапу очищення банківської системи сьогодні на українському ринку працює 76 банків. Банківська система повністю докапіталізована, додаткові критерії нагляду, які запровадив Національний банк, призвели до зменшення кількості кредитів по-в’язаним особам, які були одним з ризиків в попередні періоди. Також ми запровадили додаткові критерії по ліквідності і практично всі банки сьогодні дотримуються цих показників. Ми відслід-ковуємо режими до-статності капіталу при кредитуванні. Сьогодні всі банки мають прозору структуру власності і ми розуміємо, хто є кінцевим бенефіціаром – ця робота проводилася з 2015 року і до останніх днів. Сьогодні всі банки, включаючи державні, мають сформовані незалежні наглядові ради, що також дає підстави для покращення корпоративного управ-ління в банківській системі. Ми не бачимо сьогодні проблем із жодним із банків, які працюють на ринку, в перспективі про їх закриття. Перед банками буде стояти питання докапіталізації, як це передбачено законом, і ми сподіваємося, що акціонери і менеджмент докладуть зусиль, щоб ці вимоги виконати.
НШ-УВ: Один з аргументів за існування пов’язаних банків в Україні був у тому, що бізнес не довіряв банківській системі. Як це змінилося зараз, чи досі існує потреба тримати кептивні банки?
Яків Смолій: Кожен банк сьогодні зобов’язаний надати Національному банку свою бізнес-модель функціонування. Більшість маленьких банків, які були виведені з ринку, можливо були створені як актив, який планувалося продати, чи для залучення додаткового інвестора. Однак криза 2014-го року обмежила доступ іноземного капіталу у банківський сектор і ті банки, які не змогли докапіталізувати себе і не мали здорової бізнес-моделі, закрилися або здали банківську ліцензію і стали фінансовими компаніями. Бізнес сьогодні може вибирати банк, виходячи із бізнес-моделі банку, капіталізації цього банку і власників, які за цим банком стоять.
НШ-УВ: Які плани в Україні з введення повної конвертованості гривні і дозволу громадянам України мати банківські рахунки за кордоном?
Яків Смолій: В Україні цього року вступив в силу новий Закон України про валюту і валютні операції, який прийшов на зміну Декрету про валютне регулювання 1997-го року. З введенням в дію закону було відмінено більше 30 обмежень, які були в декреті. Декрет забороняв всі операції і для переказу коштів за кордон потрібно було отримувати ліцензію Національного банку. Нинішній закон дозволяє робити всі операції за виключенням тих, які заборонені. Фізичні та юридичні особи мають можливість відкривати рахунки за кордоном, проводити операції між цими рахунками, фізичні особи мають можливість в онлайні обмінювати українську гривню на валюту, проплачувати за кордон на підставі підтверджувальних документів за навчання, лікування, юридичні послуги, закон відкриває цілий спектр додаткових можливостей. Є можливість інвестувати за кордон в межах певних лімітів, які ми як Національний банк будемо змінювати. Сьогодні бізнес вже не змушений в обов’язковому порядку продавати валютну виручку. Ми також підняли планку по репатріації дивідендів з України з 7 мільйонів доларів в місяць до 12 мільйонів євро і поступово ми плануємо всі ці обмеження зняти, в залежності від ситуації на ринку.
НШ-УВ: Отже, Україна зараз просувається до вільної конвертації гривні. Коли це відбудеться?
Яків Смолій: На валютному ринку вже зараз відбувається вільне курсоутворення. До 2015 року курс був фіксований або плаваючий, зараз курс формується ринком в залежності від попиту і пропозиції. Протягом останніх двох-трьох років курс гривні до основних валют став більш стабільним – ринок працює і це не загрожує макрофінансовій стабільності. Поняття вільної конвертованості має на увазі повністю вільний рух коштів між різними юрисдикціями. Щоби повністю запустити це нам не вистачає прийняття декількох законопроектів, зокрема про декларування активів, які знаходяться за межами України, а також про обмін податковою інформацією між Україною та юрисдикціями, де український бізнес і громадяни мають активи. Прийняття низки таких законів і їх імплементація дасть можливість повністю звільнити рух капіталів від обмежень.
Голова правління НШ-УВ Володимир Кісь: Я працював директором програми канадського уряду, яка допомагала розвивати систему кредитних спілок в Україні, де зараз існують сотні спілок. Як Ви бачите майбутнє кредитних спілок в Україні?
Яків Смолій: Кредитні спілки сьогодні регулюються іншим регулятором, Нацкомфінпослуг. Був прийнятий у першому читанні закон, який передбачав розділення повноважень цієї комісії між Національним банком і іншим регулятором, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Однак Верховна Рада не змогла в цілому прийняти цей закон. Ми сподіваємся, що нова Верховна Рада повернеться до розгляду цього закону і ми зможемо об’єднати весь фінансовий сектор під дією одного регулятора. Тому що одна із проблем зараз – це так званий арбітраж, коли компанії переходять з сектора з більш жорсткою регуляцією у сектор з меншою регуляцією і дозволяють собі надавати послуги за неконтрольованих умов. У першу чергу від цього страждає кінцевий споживач, тому що також не прийнятий закон про захист прав споживачів.
Share on Social Media
