Андрій Соханівський, Президент УСГ.
“Стрілецька ідея невміруща, вона захоплює і буде захоплювати щораз нових борців і так довго, доки не стане дійсністю, доки на українській землі не стане сильна українська армія. Будьте і Ви гідними носіями тої ідеї на канадійському ґрунті, держіть Ваш прапор високо і єднайте під ним усіх, хто не словом, а чином хоче добувати українському народові кращої долі.”
(З листа полк. Євгена Коновальця до Української Стрілецької Громади в Канаді з дня 24 червня 1929, після його поїздки по Канаді)
Невмирущі слова полк. Євгена Коновальця є такими ж доречними нині, як були вони 90 років тому. Помимо того, що Україна нині самостійна та має одне з найбільших військ в Європі, вона дальше потребує підтримки та допомоги в нинішній боротьбі проти російської агресії.
У місті Вінніпеґ, Манітоба, 30-го січня 1928 року українські ветерани Першої Світової Війни та боротьби за самостійну Україну відгукнулись на інспірацію та заохочування полк. Євгена Коновальця, заснувавши Українську Стрілецьку Громаду Канади. Між засновниками були ветерани різних формацій – Української Галицької Армії, Українських Січових Стрільців, армії Української Народної Республіки. Переслідування польського окупанта на західній Україні та совєтьського окупанта в центральних та східних землях України змусили багатьох ветеранів виїхати зі своєї Батьківщини. Хоч вони і були фінансово бідні, вклад їхній в у розбудову організційного життя громади, як і самої Канади, величезний. Вони приїхали до Канади в часах глибокої дискриминації проти східних європейців, коли незадовго до того випущено із інтернувальних таборів побратимів з першої хвилі імміграції, яких канадський уряд підозрював як можливих “ворожих забігців”. Ці ідеалісти, візионери, національно свідомі одиниці вирішили, помимо можливих особистих страждань, розпочати розбудову та розширення свого коріння в Канаді, допомогти своїм братам та сестрам в Україні, не боячись “Великої Депресії” 1920-30-х років, яка надходила. Завдяки старанній та відданій праці УСГ, ідеали національної єдності та громадської відповідальності розширилися по цілій українській громаді Канади. Ці ветерани Української Армії були справжні лицарі, які сповнили своє зобов´язання перед Богом, братами по зброї та Батьківщиною.
За кілька років УСГ Канади допомогло в заснуванні Організації Українок Канади (1930), Українського Національного Об’єднання Канади (1932) та Молодих Українських Націоналістів (1934) – нині Молоді Українського Національного Об’єднання Канади. УСГ стало братньою організацією системи УНО. Зі самих початків УСГ допомагала ветеранам-інвалідам, політичним в’язнням та їхнім родинам. УСГ теж взяла на себе обов’язок пояснювати канадському суспільству, як і канадському урядові про стан справ в Україні та про страждання своїх побратимів на Батьківщині. Перед вибухом Другої Світової Війни, в листі з датою 31-го серпня 1939 р., УСГ повідомило канадське Міністерство Оборони про свою непохитну підтримку Канади в разі вибуху війни. Ряд молодих чоловіків та жінок із УНО та братніх організацій стали в ряди канадських Збройних Сил під час Другої Світової Війни, або своєю працею допомагали різноманітними способами під час війни. Декого з них забито в різних конфліктах, декого поранено, декого записали до резервів. На канадському терені збирали фонди для військових облігацій та Червоного Хреста, влаштовуючи імпрези/концерти. Після Другої Світової Війни продовжували гуманітарну допомогу біженцям, а членство в УСГ доповнилося новими іммігрантами та ветеранами різних військових формацій Другої Світової Війни. Нині між членами УСГ є ветерани різних військових формацій – Канади, Польщі, України, колишнього Совєцького Союзу, як і сини та дочки цих ветеранів.
Нині УСГ має наступне доручення:
- Радити Українському Національному Об´єднанні у військових справах, де їхнє членство виявляє зацікавлення
- Сприяти добрим відношенням між канадськими збройними силами та українською громадою у спільних зацікваленнях
- Сприяти добрим відношенням між українськими Збройними Силами та українською громадою у спільних зацікваленнях
- Підтримувати проєкти збройних сил, зокрема ветеранські проєкти
- Освідомлювати про внесок українських-канадських та українських військовиків
- Брати участь у відзначеннях, представляючи українських-канадських ветеранів
УСГ дальше продовжує свою працю в Канаді та в українській громаді Канади. Між іншим, члени УСГ щорічно допомагають Конґресу Українців Канади, відділ Торонто в підготовці та переведенні “Дня Памяті”, допомогають Українсько-Канадському Дослідчому та Документаційному Центру у підготовці документаційного фільму про внесок канадців українського походження в Збройні Сили Канади під час Другої Світової Війни, допомагають військовикам та їхнім родинам, які потерпіли в нинішній війні з Росією через різні ініціятиви, як наприклад “Maple Hope Foundation”, вшановують канадських вояків, які нині допомагають в навчанні українських вояків, та фінансово підтримують програми, як наприклад “Wounded Warriors Canada”, фінансово підтримують наукові проєкти, як Проєкт УНО “Евген”, навчаючи молодь про внесок канадців українського походження в канадські Збройні Сили. До нинішнього дня, УСГ фінансово відповідає за утримання могили полк. Євгена Коновальця в Ротердамі (Голяндія), якого забив аґент НКВД (КҐБ) у 1938 році.
УСГ відзначатиме цього року 90 років свого засновання, 80 років вбивства полк. Євгена Коновальця та 100 років проголошення самостійности та злуки земель 1918-1919 років. Члени УСГ надіються, що Ви теж прилучитеся до відзначення цих великих подій 10-го листопада цього року у Торонті.
Слава Канаді! Слава Україні!
Андрій Соханівський – Президент УСГ
Юрій Сергійчук – Секретар УСГ
Share on Social Media
