Діана Мотрук, Український Католицький Університет.
Андрей Шептицький – велична постать в історії Церкви, що опікувався своєю паствою не лише в духовному плані, але, дбаючи про її майбутнє, розбудовував українську державу, підтримував освіту й науку. Саме таким різностороннім із всеохопною любов’ю хотіли представити митрополита сучасникам організатори проєкту “Бієнале Шептицький/Sheptytsky Biennale”.
Масштабний проєкт відбувся у Центрі Шептицького Українського католицького університету за підтримки Українського культурного фонду. Ця подія, за задумом організаторів, мала на меті модернізувати постать митрополита Андрея Шептицького та привернути увагу креативних середовищ до його ідей. Так у рамках заходу було проведено публічні лекції, Open Call для молодих художників, онлайн-семінар”Шептицький для освітян”, відзнято блог публіциста, віцеректора УКУ Мирослава Мариновича про Шептицького, документальний фільм “Історичної правди” про митрополита, відеоінтерв’ю з відомими підприємцями та інтелектуалами від Lviv Business School.
“Вже декілька років центр Шептицького є місцем, яке намагається модернізуватися, перекласти важливі для УКУ і спільноти сенси на мову сучасності. Саме такий основний задум мав проєкт – перекладання постаті Шептицького на мову сучасності, тому що нове покоління говорить трохи іншою мовою, ніж це було колись. Отже, ми повинні прекладати поколінням сенси”, – каже організатор проєкту Юрій Кучерявий.
Задля популяризації ідей митрополита об’єднались науковці, письменники, митці, громадські діячі та журналісти. Разом вони провели 11 публічних лекцій, крім того у власному блозі, що налічує 10 відео, віцеректор УКУ Мирослав Маринович проаналізував думки й засади Шептицького щодо економіки, патріотизму, лідерства та влади. Також у 5 випусках інтерв’ю підприємці та інтелектуали поділились думками про постать і діяльність митрополита.
Так, як митрополит цінував творчість, проєкт не залишив поза увагою художників, які виливали свої ідеї на полотна. До участі в конкурсі долучилися митці з цілої України, зокрема зі Сходу. Кращі роботи, обрані професійним журі, були нагороджені. Переможцями стали: І місце – Марія Білінська, графічний цикл “За|буття”, ІІ місце – Альбіна Ялоза, робота “Військо Бога”, ІІІ місце – Михайло Барабаш, об’єкт “Спектральна чуттєвість”.
“Зважаючи на те, що це дуже вузька й абстрактна тема, яка стосується однієї особи, висвітлення художніми засобами чи засобами сучасного мистецтва є складним завданням для будь-якого митця. Але на мій погляд дуже успішно минув цей конкурс. Дуже добрі роботи перемогли. Нам вдалося в складних умовах абсолютної відсутності можливості проведення виставки зреалізувати задум. Зі зрозумілих причин нам було складно, психологічно складно, тому що мистецтво потребує глядача. Важко перевести, скажімо, мистецтво чи галерею, роботу чи виставку в режим онлайн. Щоб якось вирішити цю ситуацію ми створили візитковий сайт, де всі ці роботи й описи можна було б подивитися”, – ділиться організатор проєкту Юрій Кучерявий.
Після карантину планується виставка робіт, які брали участь в конкурсі, щоб люди змогли на власні очі побачити оригінали.
“Це буде не просте завдання, тому що ми вперше проводили такий конкурс і виявилися не дуже готовими найперше тому, що просто не передбачили технічні параметри. Є роботи, величина яких 8 на 6 метрів, тобто це величезні інсталяції. Ми не дуже були готові до відгуку художників, які творять роботи такого масштабу”, – зауважує Юрій Кучерявий.
Належне слід віддати також дизайнерам Сергію Фединяку та Адріану Рибчинському, завданням яких було зробити візуальну модернізацію Шептицького, тобто підібрати таку візуальну мову, яка не відривалася б від ідей Шептицького, що є насправді дуже не простим завданням. Так в “Бієнале Шептицький” було створено єдиний суцільний дизайн, який пронизує всі акції.
Ще одним вагомим досягненням проєкту є документальний фільм “Історичної правди” про митрополита. До його створення долучився український журналіст, історик і публіцист Вахтанг Кіпіані.
“Ідея створити фільм народилася в самому УКУ. Коли університет збирав партнерів для здійснення проєкту, вони подумали про “Історичну правду”. Тому ми є запрошена сторона, ми не пропонували, можна лише подякувати їм за це рішення, що вони до нас звернулись. Тобто в УКУ була ідея, а в “Історичної правди” є багаторічний досвід використання цікавих постатей в історії для популяризації соціальних, культурних тем і тут все співпало”,- каже автор і режисер фільму Вахтанг Кіпіані.
Документальний фільм з елементами сценографії складається з п’яти частин, що є одним суцільним полотном.
“Головна ідея фільму показати молодим людям, я сподіваюсь, що це буде основна аудиторія, Шептицького як людину ХХІ ст. в умовах, які зовсім на це століття не схожі. Спроба показати його перед викликами того часу, який для нас вважається актуальним і є суттю”.
Наостанок Вахтанг Кіпіані зазначає, що прем’єра відбудеться в УКУ і відповідно фільм вийде першочергово на платформах університету.
“Після прем’єри ми будемо докладатися, щоб усіма каналами, які “Історична правда” має поширювати цей фільм, бо сама тема відповідальності людей, яких країна вважає своєю елітою, є актуальною і саме тому ми будемо співучасниками поширення”.
Незважаючи на вимушене пристосування спільноти організаторів, учасників та глядачів до нових умов і реалій, дослідниця життя і служіння Андрея Шептицького Ліліана Гентош вбачає в цьому певний позитив. На її думку багато людей могло долучитися, слухаючи лекції у вільному доступі на сторінці в мережі Фейсбук чи Ютуб. Історикиня також схвалює різноманіття лекторів у “Бієнале Шептицький”.
“Кожен проєкт чим раз далі просуває наші знання, відкриває горизонти. Бієнале Шептицький був унікальний тим, що в ньому взяли участь особи, які походять з різних середовищ. Тут були науковці, але науковці з різних ділянок, люди з бізнес середовища і ті, хто цікавиться соціологією. Звичайно, що їхній погляд на діяльність митрополита є іншим, в іншому фокусі, тому було дуже цікаво почути таких людей, адже це стимулює дискусію й розвиток”, – ділиться враженнями Ліліана Гентош.
У рамках проєкту для присутніх Ліліана Гентош читала публічну лекцію на тему “Спадщина Шептицького”.
“Постать митрополита є складною і водночас глибокою. Мені хотілося подумати, який слід він залишив в історії, який він мав вплив на діяльність і подальше життя греко-католицької церкви та української спільноти. Тому ця тема мене цікавила, хотілось узагальнити і переосмислити все те, на що вплинув і продовжує впливати митрополит Шептицький, зокрема історію, яка продовжує писатися, на жаль, вже без нього”, – каже дослідниця.
Share on Social Media
